ДИСТАНЦІЙНА ФОРМА НАВЧАННЯ В УКРАЇНІ ПРИНОСИТЬ ДЕРЖАВІ БІЛЬШЕ ШКОДИ НІЖ КОРИСТІ ЩО НЕГАТИВНО ВПЛИВАЄ НА МАЙБУТЬНІХ ФАХІВЦІВ ТИМ САМИМ ЗАВДАЄ ШКОДУ ДЕРЖАВНИМ ІНТЕРЕСАМ
Прийнято вважати однією з негативних сторін дистанційного навчання відсутність особистого спілкування з викладачем, а також спілкування з іншими студентами. З іншого боку, в даний час це вирішується досить просто – електронна пошта, телефон, програми відео-конференцій. Іноді не обов'язково перебувати поряд, щоб мати можливість спілкуватися особисто.
Наступним фактором, як правило, вказують, необхідність у того, хто навчається сильної мотивації, щоб навчатися продуктивно без нагляду викладача. І з цим неможливо посперечатися. Але, в той же час, дистанційне навчання – це найчастіше обдуманий і зважений крок, на який йде доросла людина. І це вже 80% необхідної мотивації.
Серед недоліків ДФН можна виділити такі:
– відсутність очного спілкування викладача і студента – не всі студенти можуть бути самодисциплінованими і самосвідомими, на високому рівні здійснювати самостійну навчальну діяльність, тому немає безпосередньої можливості здійснювати контроль за діями слухачів;
– якість навчання за допомогою дистанційних технологій напряму залежить від гарної технічної оснащеності, особливе навантаження на апаратно- програмну частину комп'ютера дають програмні засоби для проведення віртуальних практикумів та заходів з використанням відео- та аудіо;
– моральна відповідальність. Цей недолік ДФН пов'язаний із першими двома: за відсутності суворого контролю та потрібної апаратно-програмної підтримки у слухачів з'являється спокуса замінити себе на іншу особу, більш обізнану в предметі, що вивчається, для складання контрольних робіт, заліків чи іспитів;
– проблема забезпечення самостійної роботи, яка має два боки: з одного боку, слухачі, що не мають достатнього досвіду самостійної роботи та вольової саморегуляції, звичка до групового навчання, а з іншого, – недостатнє організаційно-методичне забезпечення самостійної роботи слухачів, що є завданням тьюторів;
– недостатньо розвинене вміння здійснювати комунікацію на відстані як у студентів, так і у викладачів та у зв'язку із цим виникнення проблеми появи комунікативного бар'єру і відсутності психологічного комфорту учасників дистанційного навчання.