Шановний пане Президенте! До Вас звертаються родини зниклих безвісті під час виконання бойових завдань військовослужбовців, 118 ОбТрО м.Черкаси . Об’єднання родин зниклих 118 ОбТрО , ГО “ ВІРИТИ.ЗНАЙТИ.ПОВЕРНУТИ” з проханням допомогти у дуже болючому питанні, що торкнулося безпосередньо моєї сім'ї та багатьох таких же родин.
Відповідно до п. 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Відповідно п10 Цього Закону Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Відповідно ч.2, 3 статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Таким чином, для отримання грошової допомоги від держави, у зв'язку з загибеллю захисника України, який вважається зниклим безвісти, можливо шляхом звернення до суду після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.
Оскільки більше двох років ( з квітні 2022р) ми не маємо жодної інформації про наших Захисників, не маємо підтвердження перебування в полоні, ми усвідомлюємо, що наші рідні, на жаль, можуть бути загиблими. Враховуючи той факт, що територія, на якій зникли безвісти наші рідні, окупована ворогом ( м.Попасна, Луганської області), тіла можуть бути повернуті та ідентифіковані через довгий проміжок часу, тобто, родина може дізнатися про загибель свого Героя після спливу трирічного терміну після фактичної смерті.
Також, далеко не всі родини мають моральні сили та законодавчі підстави (відсутність свідків, документального підтвердження з військової частини) для визнання загиблими своїх рідних у судовому порядку, та відповідно сплив передбаченого вказаним Законом трирічного строку фактично позбавить нас права на отримання одноразової грошової допомоги.
Звертаюся до Вас, шановний, Володимире Олександровичу, почути нас та наші родини та скориставшись правом законодавчої ініціативи звернутись до Верховної Ради України з законопроектом щодо внесення змін до п. 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, передбачивши, що родина може реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги протягом трьох років з дати видачі лікарського свідоцтва про смерть чи або з дати набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця загиблим.