№22/255582-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно)
Автор (ініціатор): Гапонюк Карина Русланівна
Дата оприлюднення: 18 листопада 2025
Шановний пане Президенте!
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму татові — Гапонюку Руслану Віталійовичу, 17.09.1983 року народження.
Мій тато ніс службу стрільцем-зенітником ракетного взводу 2-го стрілецького батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, проявляючи відвагу та вірність військовій присязі. Під час бойових дій отримав численні поранення, пройшов тривалу реабілітацію, після чого знову повернувся на фронт, щоб боронити Україну.
18 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вугледар Волноваського району Донецької області Руслан Гапонюк героїчно загинув унаслідок артилерійського обстрілу ворога, проявивши мужність, відвагу та незламну вірність Батьківщині.
Мій батько до останнього подиху залишався вірним присязі, показав приклад безмежної любові до України, мужності та самопожертви.
Він гідний найвищого державного визнання — звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою! ????????
З повагою,
дочка Героя — Гапонюк Карина Русланівна
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму татові — Гапонюку Руслану Віталійовичу, 17.09.1983 року народження.
Мій тато ніс службу стрільцем-зенітником ракетного взводу 2-го стрілецького батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, проявляючи відвагу та вірність військовій присязі. Під час бойових дій отримав численні поранення, пройшов тривалу реабілітацію, після чого знову повернувся на фронт, щоб боронити Україну.
18 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вугледар Волноваського району Донецької області Руслан Гапонюк героїчно загинув унаслідок артилерійського обстрілу ворога, проявивши мужність, відвагу та незламну вірність Батьківщині.
Мій батько до останнього подиху залишався вірним присязі, показав приклад безмежної любові до України, мужності та самопожертви.
Він гідний найвищого державного визнання — звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою! ????????
З повагою,
дочка Героя — Гапонюк Карина Русланівна
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Костіна Оксана Вікторівна
18 лютого 2026
2.
Геліч Андрій Степанович
18 лютого 2026
3.
Криклива Ульяна Мирославівна
18 лютого 2026
4.
Букацька Оксана Миколаївна
18 лютого 2026
5.
Янушевський Назарій Іванович
18 лютого 2026
6.
Жаровська Надія Юріївна
18 лютого 2026
7.
Сурмачевська Юлія Олегівна
18 лютого 2026
8.
Ткачук Марія Сергіївна
18 лютого 2026
9.
Савельєва Наталія Олександрівна
18 лютого 2026
10.
Гордійчук Карина Вікторівна
18 лютого 2026
11.
Мілчарек Аліна Миколаївна
18 лютого 2026
12.
Михащук Іванна Романівна
18 лютого 2026
13.
Петрушенко Світлана Олександрівна
17 лютого 2026
14.
Царенко Юліанна Олександрівна
17 лютого 2026
15.
Андрушкевич Наталія Володимирівна
17 лютого 2026
16.
Климченко Ольга Валентинівна
17 лютого 2026
17.
Кравець Валентина Миколаївна
17 лютого 2026
18.
Коржова Марина Володимирівна
17 лютого 2026
19.
Конончук Альона Олександрівна
17 лютого 2026
20.
Тараненко Діана Олександрівна
17 лютого 2026
21.
Мостовщик Юлія Олегівна
17 лютого 2026
22.
Рибіна Олена Іванівна
17 лютого 2026
23.
Іщик Павло Сергійович
17 лютого 2026
24.
Башлик Олена Сергіївна
17 лютого 2026
25.
Тяла Лідія Любомирівна
17 лютого 2026
26.
Левицька Оксана Михайлівна
17 лютого 2026
27.
Семенюк Іванна Миколаївна
17 лютого 2026
28.
Колос Юрій Олександрович
17 лютого 2026
29.
Пантелеєва Катерина Володимирівна
17 лютого 2026
30.
Муравська Діна Юріївна
17 лютого 2026