Провести всеукраїнський конституційний референдум щодо федералізації України

Пане президенте! Шановний Володимире Олександровичу!

Я – простий громадянин України, мені 27 років, народився і мешкаю в м. Харкові, членом жодної партії чи громадської організації ніколи не був і досі не являюсь. Звернутись до Вас з цією петицією мене спонукали виключно власні спостереження та роздуми щодо долі нашої Батьківщини.
Уся історія нашої незалежності, а найбільше події останніх п’яти років переконливо свідчать, що між Сходом та Заходом нашої країни, між двома приблизно рівними за численністю частинами її населення, існують корінні протиріччя, які складалися століттями, протиріччя майже в усьому: ставлення до культури, мови, віри, історії, самий життєвий уклад та менталітет у людей на Заході та Сході відрізняються між собою надто кардинально, щоб було можливо досить безболісно примусити весь народ України дотримуватись єдиних поглядів у цих питаннях. Можливо лише знищити або придушити одну половину народу на догоду іншій. Власне, саме таким чином почався конфлікт на Донбасі, який триває й досі – вже більше, ніж тривала Велика Вітчизняна війна. І для нашої країни, в силу таких її особливостей, унітарний державний устрій є бомбою уповільненої дії, живильним середовищем для різноманітних сутичок та конфліктів, аж до громадянської війни.
Так, звичайно, ст. 2 Конституції затверджує Україну саме як унітарну державу. Але відповідно до ст. 5 тієї ж Конституції тільки народові України належить право визначати і змінювати конституційний лад в Україні.
Тому я пропоную провести всеукраїнський конституційний референдум, на який винести питання: «Ви за перетворення України на федеративну республіку чи за подальше існування України як унітарної держави?»
На мою думку, тільки федералізація, тільки самостійність окремих регіонів України у праві вибирати для себе мову, офіційні свята та яких героїв минулого шанувати, здатна зняти напругу у внутрішній політиці та покласти край конфліктам, виникаючим тоді, коли один регіон починає вчити інші, які пам’ятники в них повинні стояти та на якій мові вони мають розмовляти.
Якби у 2014 році Україна була федеративною республікою – ніяка Росія не змогла б відторгнути від неї Крим та Донбас, бо цього не захотіли б самі мешканці цих регіонів: жодна розумна людина добровільно не проміняє спокійне, вільне та благополучне життя у своїй країні, в якій вона й так має реально забезпечені права та свободи, на сумнівне та непередбачуване існування під міжнародними санкціями, в бідності та безробітті. Сепаратистським настроям тоді просто нізвідки було б взятися: навпаки, федералізація – надійніше щеплення від сепаратизму. Це ми бачимо на прикладі таких держав, як Німеччина, Швейцарія та Сполучені Штати Америки. Отже, не треба боятися слова «федералізація» чи вбачати в ньому щось кримінальне.
Зробіть це, Володимире Олександровичу, винесіть це важливе і фундаментальне питання на розсуд українського народу, і Ви увічните себе в історії України та у людській пам’яті як президент, який навіки подарував Україні мир та стабільність.