Про заборону фосфатних мийних засобів для покращення стану водних об’єктів України

Масове використання побутової хімії із вмістом фосфатів та інших сполук фосфору є одним із головних чинників забруднення поверхневих водних об’єктів України та призводить до фосфатного отруєння водних гідроекосистем і цвітіння (евтрофікації) води в річках та озерах, яке набуває особливо великих масштабів у спекотний літній період.

Фосфати, які містяться у пральних порошках, засобах для миття посуду та прибирання, потрапляють у поверхневі водойми зі стічними водами і фактично стають добривом, яке сприяє прискореному росту синьо-зелених водоростей.

Якщо у водойму потрапляє 1 грам фосфатів, це провокує ріст 5 – 10 кілограмів (!) синьо-зелених водоростей. При одному пранні фосфатними мийними засобами у воді опиняється до 16 г фосфатів. За оцінками екологів концентрація фосфатів, які надходять із стічними водами на очисні споруди водоканалів перед скидом у водойми, перевищує нормативи скидів у 5 – 6 разів.

Більшість очисних споруд не спроможні якісно очистити воду при наявності понаднормових концентрацій хімічних речовин. Очисна потужність споруд не була розрахована на таку кількість забруднювачів, яка нині потрапляє у стічні води. Тому сполуки фосфору так чи інакше опиняються у природних водоймах. Застосування сучасних технологій очищення води допомогло б покращити ситуацію, але процес модернізації очисних споруд точно не буде швидким і дешевим.

Відмираючи, синьо-зелені водорості поглинають кисень та виділяють токсичні речовини. Як наслідок – від придухи гине риба та страждають інші представники водної фауни. Катастрофічно знижується придатність води для питних та рекреаційних потреб населення, зростає ризик поширення інфекційних хвороб серед відвідувачів пляжів, втрачається туристична привабливість водних об’єктів.

Очевидно, що вказані чинники матимуть негативні екологічні та економічні наслідки.

Водні ресурси – це стратегічний екологічний актив держави, погіршення якостей якого є неприпустимим. Угодою про асоціацію між Україною та ЄС передбачено, що Україна має імплементувати положення Директиви 2000/60/ЄС «Про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері водної політики».

Відповідно до Директиви 2000/60/ЄС держави-члени вживають необхідних заходів, щоб запобігти погіршенню стану всіх масивів поверхневої води. Речовини, що сприяють евтрофікації (зокрема і фосфати), віднесено Директивою до переліку основних забруднювачів.

Європейський ринок позбавлений мийних засобів, що містять фосфати, з 2013 року. У Японії застосування фосфатів у пральних порошках припинили ще у 1976 році.

Відтак, існує нагальна потреба у розробці законопроекту про заборону ввезення в Україну, виробництва, реклами, розповсюдження і використання в Україні фосфатних мийних засобів.

Проектом закону мають бути передбачені:
- дієві правові механізми контролю за відсутністю сполук фосфору у представленій на ринку продукції;
- відчутна для виробників та імпортерів відповідальність за порушення закону і ефективні процедури притягнення до такої відповідальності;
- заходи, які стимулюватимуть виробництво і використання екологічно дружніх мийних засобів;
- методи регулювання, які дозволять запобігти встановленню необґрунтовано високих цін на безфосфатну побутову хімію.

Удосконалення законодавства дозволить суттєво послабити цвітіння води у водних об’єктах та покращити стан навколишнього природного середовища по всій території України.

З огляду на викладене, просимо Президента України залучити науковців та інститути громадянського суспільства до розробки такого законопроекту і, користуючись закріпленим у статті 93 Конституції України правом законодавчої ініціативи, внести його на розгляд Верховної Ради України.