Про сприяння залучення осіб з інвалідністю по зору 1 та 2 групи до соціалізації шляхом забезпечення можливості постійного і безперешкодного доступу до мобільного зв’язку та інтернету, що особливо необхідно в умовах карантину та самоізоляції

Прошу Вас підтримати пропозицію щодо забезпечення для незрячих сліпих осіб з інвалідністю по зору 1 та 2 групи можливості постійного і безперешкодного доступу до мобільного зв’язку та інтернету.
В сучасних умовах розбудови держави Україна створення умов для соціалізації осіб з інвалідністю по зору сліпих незрячих а також залучення їх до активного громадського життя, забезпечення їх прав і свобод нарівні з іншими громадянами України які не мають фізичних вад є реалізацією Конституції України яка гарантує рівність всіх громадян. Саме у Статті 3 Конституції зазначено що « Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави». У Статті 24 основного закону зазначено «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками».
Варто зауважити що це звернення не має жодного відношення до надання будь-яких пільг.
Адже за одним із визначень ПІ́ЛЬГА - повне або часткове звільнення від дотримання встановлених законом загальних правил, виконання яких-небудь обов'язків.
Натомість СОЦІАЛІЗАЦІЯ - Прилучення до суспільства.
СОЦІАЛІЗАЦІЯ (від лат. socialis — сусп.) — процес засвоєння індивідом знань, досвіду, норм і цінностей, включення його до системи соціальних зв'язків і відносин, необхідних для його становлення і життєдіяльності в даному суспільстві.
У процесі Соціалізації індивід набуває певної свободи у виборі тих чи інших цінностей відповідно до власних задатків і нахилів, а також завдяки регулятивному впливу середовища. Процес Соціалізації суто індивідуальний. Тому Соціалізація індивіда з необхідністю передбачає його індивідуалізацію, формування особистісних якостей.
У зв'язку із проголошенням програми «Держава в смартфоні», програми діджіталізації, широким запровадженням, електронних черг, різноманітних форм онлайн електронних звернень та електронного документообігу особи інвалідністю по зору незрячі люди частково або зовсім позбавлені таких можливостей через відсутність інтернету та мобільного зв'язку. Обмеження можливостей постійного і безперешкодної участі у цьому процесі осіб з фізичними вадами а саме сліпих незрячих осіб з інвалідністю по зору є проявом дискримінації до таких осіб за ознакою інвалідності.
Конвенція про права осіб з інвалідністю таким чином визначає поняття дискримінації:
"дискримінація за ознакою інвалідності" означає будь-яке розрізнення, виключення чи обмеження з причини інвалідності, метою або результатом якого є применшення або заперечення визнання, реалізації або здійснення нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, цивільній чи будь-якій іншій сфері. Вона включає всі форми дискримінації, у тому числі відмову в розумному пристосуванні;
"розумне пристосування" означає внесення, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних і підхожих модифікацій і коректив, що не становлять непропорційного чи невиправданого тягаря, для цілей забезпечення реалізації або здійснення особами з інвалідністю нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод;
Існує певна кількість додатків та програм для мобільних пристроїв які частково компенсують відсутність зору для незрячих людині і допомагають орієнтуватися в просторі виконувати електронні платежі працювати з електронними документами соціальними мережами.
Можливість в будь-який час за будь-яких обставин користуватися мобільним зв'язком та мобільним інтернетом соціальними мережами є не примхою або розвагою як це часто буває серед здорових людей. Для незрячих це є частиною соціалізації який певною мірою компенсує за допомогою соціальних мереж відсутність повної соціалізації нарівні із здоровими людьми. адже життєвий простір в нашій країні на жаль майже не пристосований для потреб маломобільних груп населення до яких відносять і незрячих. Навіть просто вийти з дому є інколи великою проблемою.
Наприклад за допомогою програми Be My Eyes яка є безкоштовною сліпа незряча людина за допомогою волонтера може самостійно пересуватися орієнтуватися читати певні написи та ін. Ці всі функції дії виконує волонтер який через камеру смартфону бачить ти що чого не бачить незряча людина і якщо раптово з якихось причин буде відключено мобільний інтернет це може становити не тільки незручності ай наражати сліпу незрячу людину на небезпеку. Це можна порівняти з тим що наприклад здорова людина миттєво засліпла.
Через те що незряча сліпа людина через свої фізичні вади не змогла своєчасно сплатити за послуги мобільного зв'язку та інтернету або помилково обрала не той тариф або якусь незрозумілу рекламну функцію яка вичерпала гроші на її рахунку то через це сліпа незряча людина може опинитися раптово у безпомічному у стані адже за сучасних умов помічниками незрячих є мобільні пристрої що унеможливить використання мобільних додатків для незрячих може становити загрозу для життя та здоров'я незрячої людини.
Незрячі люди без сторонньої допомоги або без спеціальних технічних засобів як правило нездатні самостійно здійснювати фінансові платежі через фізичні вади. тобто за відсутності мобільного зв'язку та інтернету сліпа незряча людина може бути позбавлена можливості сплатити за цей самий зв'язок та інтернет, здійснити комунальні та інші платежі, не може звернутися за медичною, правничою та іншою допомоги що є неприпустимим. Деякі люди які не бачать та отримують мізерні пенсії та соціальні виплати через скрутний матеріальний стан вимушені економити в тому рахунку і на мобільному зв'язку та інтернеті адже вони вимушені купувати ліки та продукти що просто вижити. Все це може створювати небезпеку для життя і здоров'я незрячої людини особи з інвалідністю по зору.
Тобто в сучасних умовах для сліпої незрячої людини можливість безперервного користування мобільним зв'язком та інтернетом є певною частиною компенсації її фізичних вад сліпоти та певною мірою є заміною людини-помічника і є розумним пристосуванням.
Це не є примхою, не є розкішшю, не є іграшкою, а є життєво необхідним елементом сучасного життя незрячої людини.
Незрячі люди мають різні здібності, вік, умови існування, мешкають і у великих містах, і у віддалених районах, мають різні навички реабілітації до незрячого життя і можливість такі навички набути. Для людей які втратили зір дорослими, взагалі відсутня можливість повної реабілітації. Тож далеко не всі незрячі мають можливість без сторонньої допомоги розібратися з численними тарифами та поповнити мобільний рахунок на відміну від людей які є зрячими. Що підкреслює нерівність громадян залежно від їх фізичних вад.
Особливо зараз під час пандемії та в умовах самоізоляції безперешкодне та постійне користування мобільним зв’язком та інтернетом набуває для незрячих життєво необхідної функції.
І раніше необхідність для людини з інвалідністю постійно бути на зв’язку була захищена в законодавстві. Схожа норма щодо користування стаціонарним телефонним зв’язком, коли саме процес встановлення стаціонарного телефону був проблемний, тривалий та коштовний, закріплена в законі, але вона морально застаріла адже була прийнята за часів коли інтернету та мобільного зв’язку ще не існувало.
З метою забезпечення гарантій основних прав та свобод, життя та здоров'я незрячих громадян України, соціалізації осіб з інвалідністю по зору сліпих незрячих, залучення їх до соціального та громадського життя можливості отримання своєчасної медичної допомоги, можливості забезпечення їх комунікації з державними установами та підвищення соціальної відповідальності бізнесу –
Прошу:
- в межах Ваших повноважень сприяти тому щоб зобов'язати компанії мобільного зв'язку та провайдерів інтернету надавати особам з інвалідністю 1 та 2 групи по зору безкоштовний та безлімітний доступ до мобільного зв’язку та інтернету. Наприклад надавати безкоштовно сім карти з безкоштовним та безлімітним мобільним інтернетом та розмовами.
- в межах Ваших повноважень сприяти тому щоб зобов'язати ці компанії робити це за рахунок власних коштів та власних прибутків адже бізнес повинен з розумінням ставитися до необхідності сприяти соціалізації незрячих та нести соціальну відповідальність.