№22/102856-еп

Зберегти старовинні палаци і замки. Створити повний реєстр історико-культурних пам'яток України.

Автор (ініціатор): Аксеітов Рустем Сеітасанович
Дата оприлюднення: 30 липня 2020
Навіть за сприятливої економічної ситуації держава самотужки не зможе утримувати у належному стані архітектурні пам'ятки, грошей не вистачить. Держава не виділяє грошей на реставрацію замків, а тому іншого порятунку, як залучення інвесторів, на сьогодні немає. Однак при цьому мала б бути узгоджена програма використання замків.

Згідно з законом України «Про культурну спадщину», пам'ятки культури можуть належати як державі, так і перебуватив комунальній та приватній власності. Оптимальний варіант - передавати їх у концесію, тобто довгострокову(але тимчасову) експлуатацію. Концесія передбачає тривалий договір на півстоліття, на 49 років. Вона передбачає певне звільнення від обов' язкової сплати коштів до держбюджету в перші роки, що повинно зацікавити інвесторів. Крім того, в більшості випадків ці об'екти мають бути доступні широкій громадськості. Держава повинна чітко визначати зобов'язання тимчасових власників і перевіряти їх виконання.

Пам' ятку можна передавати у власність, після цього має починатися реставрація, власник мусить відновити замок чи палац. Якщо він цього не зробить, 1000 окладів штраф. Якщо в зазначений термін реставрація не проведена , об'єкт (після попередження) має бути повернений державі. Такий механізм зазначений у Законі «України «Про охорону культурної спадщини». Однак прикладів його роботи на практиці поки не існує, незважаючи на те, що декілька замків в Україні придбано, вони належать тепер приватним власникам, а стан 1х з часом лише погіршується.

Успішний приклад концесії в Україні – замок Сент-Міклош (Чинадіївський замок) у Закарпатській області. 2001 році замок передали у концесію художнику Йосипу Бартошу, який разом із дружиною та однодумцями врятував пам’ятку від руйнації, зокрема, відреставрували інтер’єр першого поверху споруди.

Тепер у замку часто відбуваються міжнародні та місцеві мистецькі заходи. З 2012 року в замку стартував міжнародний фестиваль середньовічної культури «Срібний Татош», де сходяться в бою лицарі-реконструктори з кількох країн, зокрема, України, Угорщини, Словаччини й ін. Поки Україна ще «буксує» на питанні концесії, в Європейському Союзі вже не перший рік активно діє практика продажу замків. Якщо держава або орган місцевого самоврядування не має коштів для утримання чи відновлення історичної пам’ятки, то з таким об’єктом безболісно прощаються, виставивши його на продаж за умови збереження автентичності та його доступності для відвідувачів. Є багато прикладів, як невеликі палаци чи напіврозвалені замки перетворились у затишні готелі, ресторани чи туристичні центри. Якщо ж нові власники з планами на перебудову не впорались, то замок чи вілла перепродаються.

Головна мета залишається одна: замок має знайти господаря, який зможе зберегти його для нащадків.

Створити комісію на чолі з громадськістю, і залучити міжнародних експертів, для розробки механізмів контролю, який має виключати будь-які шахрайства чи недбалість. Ефективне збереження, відновлення та відповідне використання культурної спадщини України потребує не лише наукового підходу, а й людського фактору розуміння поставленої проблеми.

Перелік пам'яток, які не підлягають приватизації залишити у державній власності.

Загострення кризових явищ у сфері туризму та курортів свідчить про необхідність удосконалення державної політики у зазначеній сфері, пріоритетів і принципів її реалізації, повноважень і компетенції суб’єктів туристичної діяльності, впровадження ефективних організаційно-правових, економічних, інформаційних механізмів розвитку сфери туризму та курортів як високорентабельної галузі національної економіки.

Об’єднання ресурсів держави, місцевих громад, громадських організацій, наукових і архівних установ дозволить забезпечити ґрунтовне дослідження, збереження та ефективне використання об’єктів культурної спадщини, популяризацію історичних і культурних надбань, виховання шанобливого відношення до культурної спадщини.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Соловйова Тетяна Олександрівна
10 серпня 2020
2.
Гончаренко Валерія Анатоліївна
10 серпня 2020
3.
Пікуль Анна Володимирівна
10 серпня 2020
4.
Кича Світлана Вікторівна
10 серпня 2020
5.
Комашко Тетяна Федорівна
10 серпня 2020
6.
Гарбузова Ирина Петровна
10 серпня 2020
7.
Д'яков Анатолій Юрійович
09 серпня 2020
8.
Путілін Віктор Васильович
09 серпня 2020
9.
Шпек Олександр Володимирович
09 серпня 2020
10.
Новодран Николай Александрович
09 серпня 2020
11.
Касянчук Тетяна Михайлівна
08 серпня 2020
12.
Мельник Сергій Володимирович
07 серпня 2020
13.
Сиглович Ярина Олегівна
07 серпня 2020
14.
Мелешенко Ліліана Аркадіївна
07 серпня 2020
15.
Лозовий Олександр Геннадійович
07 серпня 2020
16.
Петровський Олександр Анатолійович
06 серпня 2020
17.
Смолій Валентина Григорівна
06 серпня 2020
18.
Кулiковська Iлона Анатолiiвна
06 серпня 2020
19.
Мелкумов Артур Миколайович
06 серпня 2020
20.
Тєрьохін Олександр Валерійович
06 серпня 2020
21.
Бойко Наталія Петрівна
05 серпня 2020
22.
Булах Віталій Анатолійович
05 серпня 2020
23.
Мишньов Олександр Олександрович
05 серпня 2020
24.
Кривопуск Олександр Григорович
05 серпня 2020
25.
Задніпряна Наталія Олексіївна
05 серпня 2020
26.
Сидоренко Ірина Миколаївна
05 серпня 2020
27.
Сергеєв Сергій Вячеславович
04 серпня 2020
28.
Король Віталій Миколайович
04 серпня 2020
29.
Славіна Наталія Іванівна
04 серпня 2020
30.
Криволап Марина Петрівна
04 серпня 2020
128
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 81 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.