Про підвищення порогових балів на ЗНО

16, 23 та 28 липня 2020 року відбулись засідання експертної комісії з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, що використовуються під час прийому до закладів освіти, при Українському центрі оцінювання якості освіти. На цьому засіданні були встановлені такі порогові бали:
математика - 9 із 62 (14,5%);
фізика - 12 із 64 (18,8%);
українська мова та література - 22 із 104 (21,2%);
історія України - 25 із 94 (26,6%);
іноземні мови - 17 із 72 (23,6%);
біологія - 22 із 82 (26,8%);
географія - 24 із 90 (26,7%);
хімія - 13 із 74 (17,6%).
Як бачимо, в середньому, порогові бали встановлені на рівні 22% від максимальної кількості балів. Порогові бали на такому низькому рівні встановлюються вже кілька років поспіль. Мене ця ситуація занепокоює: я вважаю, що порогові бали мають бути значно вищими з наступних підстав.
Візьмемо за приклад ЗНО з математики. Порівнюючи навчальні програми з математики зі змістом сертифікаційної роботи цього року, доходжу до висновку, що для того, аби набрати 9 балів достатньо знань з математики до 7 класу включно. На мою думку, людина, яка знає математику на рівні 7 класу не може якісно опанувати програму вищої освіти економічних, технічних, інженерних чи інших спеціальностей, які вимагають ЗНО з математики. Припускаю, що з іншими предметами ситуація аналогічна. Як наслідок, у зв'язку з неякісною підготовкою, студент втрачає інтерес до навчання, починає прогулювати пари, думає про те, аби швидше закрити сесію, а не про те, як здобути якомога більше знань. Потім йде працювати не за фахом. Це не через те, що людина не хоче, а через те, що вступила до ВНЗ непідготовленою. Не можна людину змушувати робити певну дію, поки вона якісно не засвоїла попередньої. Тож не можна змусити людину опанувати програму вищої освіти, поки вона якісно не опанувала програму загальної середньої освіти з відповідних предметів. Якби це були проблеми лише здобувача освіти, мені було б байдуже. Але ж більшість студентів навчаються на бюджеті, тобто держава платить кошти за їх навчання, деякою мірою мої, як платника податків, кошти. Виявляється, що держава виділяє кошти на навчання непідготовлених студентів, які потім підуть працювати не за фахом і ніколи не використають здобуті знання у житті. Мені здається, що такий підхід - це нецільове використання бюджетних коштів. Чи не було б краще витратити ці кошти на підвищення пенсій, розміру заробітних плат вчителям, науково-педагогічним працівниками, суддям, депутатам, чиновникам, чи іншим працівникам бюджетної сфери?
Такі низькі порогові бали, як правило, не долають близько 10% випускників шкіл. Таким чином, майже всі, хто закінчили школу, вступають до закладів вищої освіти. Саме тому вища освіта знецінилась у 21 столітті, адже стала доступною кожному. А ось не так давно, ще при Радянському Союзі люди з вищою освітою дуже цінувались, їх поважали. А це тому, що вища освіта не була доступною всім. Вступали у ВНЗ близько 50-60% випускників шкіл. Аби скласти вступний іспит на трійку, треба було виконати близько 40-50% обсягу роботи. Виходячи з вищевикладеного, доходжу до висновку, що порогові бали треба встановлювати на рівні не нижчому за 30% від максимальної кількості балів.
Відповідно до ч.1 ст.89 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" право законодавчої ініціативи у Верховній Раді належить Президенту України, народним депутатам, Кабінету Міністрів України.
Тож, прошу Президента України Володимира Зеленського, керуючись своїм правом на законодавчу ініціативу, внести до Верховної Ради України законопроект наступного змісту:

Доповнити статтю 45 Закону України "Про вищу освіту" пунктом 13 у наступній редакції:
"Рішення про встановлення порога «склав / не склав» (мінімальної кількості (суми) балів, які за виконання сертифікаційної роботи може отримати учасник зовнішнього оцінювання з мінімальним рівнем знань, необхідним для участі в конкурсі на зарахування до закладу вищої освіти) ухвалюється експертною комісією з визначення рейтингової оцінки, засідання якої скликається не пізніше ніж на третій робочий день після завершення обробки сертифікаційних робіт (установлення тестового бала всім учасникам зовнішнього оцінювання) осіб, які брали участь в основній сесії зовнішнього оцінювання з певного навчального предмета.
Експертна комісія з визначення рейтингової оцінки приймає рішення щодо встановлення порога «склав/не склав» з урахуванням експертних висновків членів регіональних експертних груп та статистичних характеристик результатів виконання сертифікаційних робіт, зведену інформацію про які готує робоча група Українського центру оцінювання якості освіти, на рівні, не нижчому ніж 30% максимальної кількості тестових балів.