Врегулювання діяльності мікрофінансових організацій в Україні

Наразі народ України знаходиться в складному матеріальному становищі, непосильні комунальні платежі, втрата доходу в період карантину, низька заробітна плата все частіше змушують людей брати кредити щоб вижити. Мікрофінансові організації позіціонують себе як фінансові помічники, які надають людям гроші до зарплати. На сьогодні в нашій країні з відкритим порушенням чинного законодавства ведуть свою діяльність близько сорока мікрофінансових організацій (МФО), основою діяльності яких є видача кредитів громадянам України, та понад сто компаній-посередників, які займаються поверненням боргів, не маючи при цьому жодних дозвільних документів або ліцензій. При цьому, для оформлення такого кредиту цим організаціям потрібні лише паспортні дані людини, які в наш час можна отримати дуже легко. При оформленні займу відбувається «ідентифікація» клієнта за допомогою СМС та листа на електрону пошту. Згодою з умовами договору є «хрестик», «галочка» або «палочка» у певній клітинці, про реальний або електронний підпис мова не йде. Тобто шахраю достатньо мати доступ до Інтернету, дані вашого паспорту (навіть не ксерокопії), новий стартовий пакет, не персоналізовану кредитну картку, зареєструвати фіктивну адресу електронної пошти, витратити 20 хвилин і повісити на вас кредит. Якщо ви втратили гаманець з документами, для вас це може стати вироком. Не кажучи про те, що ніщо не заважає працівникам макрофінансової організації змінювати електронний договір на свою користь після його «підписання».
Середня відсоткова ставка за користування коштами від 1,5 до 2% в день, реальна річна відсоткова ставка за користування кредитом в різних організаціях становить від 560% до 726%. Також у договорах прописана пеня та штрафні санкції, які у більшості МФО складають 3% в день, у разі прострочення закриття кредиту.
Держава повністю відсторонилася від проблем з МФО, на законодавчому рівні немає жодного документу який би регулював нарахування вітсотків за користування даними позиками.
За кордоном питання мікропозик врегульоване законом. Наприклад, у Грузії з 2017-го відсоткова ставка не може перевищувати 100 % від суми позики, а тепер її планують знизити до 50 %. Обмеження у 100 % встановлено й у Великобританії.
У Литві обмежили відсоткову ставку на рівні 75 %. Водночас, якщо людина не сплатить за кредитом вчасно, то загальна вартість зі штрафами не може становити понад 100 % від суми позики.
Також в Україні немає Закону який регулює роботу так званих колекторів «збирачів боргів», тому що найболючішими залишаються методи роботи так званих колекторів. Схема дуже проста, моральному тиску піддається близьке оточення боржника, сусіди та роботодавець. Ці люди піддаються залякуванню та цькуванню, про них розповсюджують неправдиву інформацію, навіть порнографічного змісту. Саме оточення, а не колектори мають змотивувати боржника на повернення боргу. А правоохоронні органи відмовляють в реєстрації заяв про злочин від громадян, оскільки притягнути до відповідальності колекторів без відповідних змін до Кримінального кодексу України дуже важко.
Шановний Президенте , прошу Вас розглянути питання, щодо встановлення обмеження процентної ставки і здійснення суворого контролю за мікрофінансовими організаціями та факторингавими організаціями.