ПЕТИЦІЯ
щодо забезпечення соціальних гарантій для суб’єктів малого та середнього підприємництва
Відповідно до Конституції України, передбачено:
Згідно з частиною першою статті 8 в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
1. кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (частина перша статті 42);
2. кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (частини перша, друга статті 43);
3. громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46).
Стаття 64 Конституції України зазначає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Щогодини кількість новин про коронавірусну інфекцію (COVID-19, SARS-CoV-2) у глобальному масштабі зростає ще швидше, ніж поширюється сам вірус. Особливої активності цій темі надало прийняття змін до постанови КМУ від 22 липня 2020 р. № 641.
Постанова КМУ № 1100 від 11 листопада 2020 року. Передбачає введення на всій території України загальнодержавного карантину до 31.12.2020 р.
Та введено карантин «вихідного дня», яким встановлено ще більше додаткових обмежень:
А саме в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р., збороняється:
- приймання відвідувачів закладами громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо);
- театрів, кінотеатрів;
- торгівельно-розважальних центрів;
- спортивних закладів, фітнес-центрів, басейнів, масово-культурних заходів і дитячих розважальних закладів;
- торгівля продуктами харчування на торговельних площах;
Зазначаємо наступне:
1. Отож, відповідно до ч. 2 ст.141 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні») форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а тому ведення «Карантину вихідного дня» це КАТАСТРОФІЧНІ НАСЛІДКИ для економіки і соціокультурного життя українського суспільства, що спричинить повну втрату прибутків, призведе бізнес до нерентабельності і закриття.
2. «Карантин вихідного дня» це додаткові жорсткі обмеження для малого і середнього бізнесу, у зв’язку з чим підприємцям заборонено працювати на вихідні дні, в наслідок чого вони втрачають свій прибуток, що призводить до їх неможливості сплати ЄСВ – і за себе, і за найманих працівників. Тому вони як ніхто потребують додаткової підтримки.
3. На час епідемії (COVID-19, SARS-CoV-2) влада ухвалила низку законів, що передбачають лише податкові, митні та кредитні пільги, мораторії на перевірки, заморожування пені та штрафів. При цьому на час карантину для сфери малого та середнього бізнесу пропонується механізм часткового безробіття. А тому, ЧАСТКОВЕ БЕЗРОБІТТЯ ЦЕ ДОПОМОГА ДЛЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ (МСБ), під час «карантину вихідного дня».
4. Тому, даний перелік обмежень жодним чином НЕ ВПЛИВАЮТЬ на динаміку розповсюдження хвороби.
Враховуючи вищезазначене громадськість, представники бізнесу та експерти ринку висловлюють КАТЕГОРИЧНИЙ ПРОТЕСТ ініціативі введення «карантину вихідного дня» ТА ВИМАГАЄМО:
1. « Карантин вихідного дня» який належить до переліку форс-мажорних обставин.
Частину другу статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" після слів «карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України» доповнити словами, «карантинних обмежень у вихідні дні».
2. Звільнення підприємців на період дії карантину від сплати ПДФО.
У Податковому кодексі України у пункті 168.4 статтю 168: доповнити підпунктом 168.4.16 в такій редакції:
«Фізичні особи - підприємці, які використовують працю найманих осіб, тимчасово, на період дії карантину, карантинних обмежень у вихідні дні, встановлені Кабінетом Міністрів України, звільняються від сплати податку на доходи фізичних осіб».
3. Допомога по частковому безробіттю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати на кожного найманого працівника.
Статтю 47-1 Закону України «Зайнятість населення» викласти у такій редакції:
«Стаття 47-1. Допомога по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.
1. Допомога по частковому безробіттю надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, припинення окремих видів підприємницької діяльності у вихідні дні, у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.
2. Сума допомоги по частковому безробіттю надається роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва за період проведення заходів, передбачених ч. 1 цієї статті, щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України у розмірі однієї мінімальної заробітної плати на кожного працівника.