Вимога до Президента України використати своє права законодавчої ініціативи, розробити та внести на розгляд Верховної ради України Проект Закону України "Про відшкодування за рахунок держави шкоди фізичним особам, які потерпіли від кримінального правопорушення" на виконання ст. 1177 ЦК України.

У світлі перетворень, які відбуваються в Україні особливо у сфері реформування судової системи та правоохоронних органів, відновлення прав і захист інтересів особи, що потерпіла від злочину, її матеріального становища має стати домінуючим у тому числі у сфері кримінального судочинства, і така мета регулювання відповідних відносин повинна превалювати над метою кримінального покарання злочинця й досягнення цілей превенції. Проте, порядку надання такої компенсації, на жаль, немає, оскільки Україна хоч і підписала у 2005 р. Європейську конвенцію про відшкодування збитку постраждалим від насильницьких злочинів від 24.11.1983, однак так і не ратифікувала її. Тому й немає закону, який би урегулював відносини з надання державою компенсацій постраждалим від злочину за тілесні ушкодження, а також фінансування їхнього лікування, втрачене майно, поховання тощо.
В Україні за час незалежності склалася дуже сумна статистика розкриття злочинів, яка ніколи не перевищувала 45% від загальної чисельності зареєстрованих кримінальних правопорушень. А як бути решті 55% щодо яких слідством не встановлено винну особу? А як бути частині від тих 45% постраждалих, в справах яких винна особа не має жодної копійки за душею, та їй нічим компенсувати спричинену потерпілому шкоду. І це при тому що більше 40% громадян взагалі не звертаються до правоохоронних органів, по факту вчинення щодо них кримінальних правопорушень, через недовіру до цих інституцій.
У нашій державі зазначене питання дістало свого певного розвитку. Так Цивільний кодекс України у ст. 1177 зазначає, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла внаслідок кримінального правопорушення, відшкодовується (компенсується) йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом. Обов'язок держави відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок злочину закріплений у ст. 1207 ЦК України. Обидві статті є відсильними і зобов'язують керуватися правилами, що містяться в іншому нормативно-правовому акті. Однак такий законодавчий акт досі не прийнятий. Проблемою такої прогалини є відсутність можливостей для реалізації вказаних норм. Отже, питання відшкодування державою майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину не урегульовано чинним законодавством належним чином, та потребує термінового виправлення. Верховний суд неодноразово в своїх рішеннях наголошував про відсутність в України спеціального закону, який би визначав підстави та порядок відшкодування шкоди державою потерпілим від кримінальних правопорушень, у випадку коли винна особа не встановлена або є неплатоспроможною.
Об’єктивно не існує такого злочинного діяння, яке не спричинило б заподіяння шкоди тією або іншою мірою. Зокрема, вона має місце й під час замаху на злочин, у результаті якого немає матеріальних наслідків, але обов’язково заподіюється нематеріальна шкода: психічна, організаційна, ідеологічна.
Оскільки держава в імперативному порядку перебирає на себе функцію кримінального переслідування та покарання, логічним буде висновок, що сам держава повинна забезпечити відновлення особистої (майнової) сфери особи, яка потерпіла від злочину.

Відповідно до ст. 93 Конституції України: «Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.
Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово».

На підставі викладеного вважаю необхідним поставити перед Президентом України питання про розробку та внесення на розгляд Верховної ради України Проект Закону України "Про відшкодування за рахунок держави шкоди фізичним особам, які потерпіли від кримінального правопорушення" на виконання ст. 1177 ЦК України.
За необхідності я готовий самостійно досконало розробити цей законопроект та передати його на розгляд до Офісу Президента України.

Прошу всіх небайдужих поставити себе на місце потерпілого від злочину, адже ніхто від цього не застрахований, та проголосувати за дану Петицію.
З повагою та вдячністю.