Закріплення статусу російської мови як державної, на законодавчому рівні, за допомогою референдуму. Проведення всеукраїнського референдуму про внесення змін до Конституції України: встановлення в Україні двомовності. Українська і російська мова повинні мати однаковий статус двох державних мов, без визначення "перша державна мова" або "друга державна мова", абсолютно рівні статуси двох найпоширеніших в нашій країні мов.

За умов посилення та прискорення примусової насильницької українізації в Україні, протягом останніх років, відбуваються ганебні та не потрібні явища:
1. Російськомовне населення України (велика частина українських громадян) відчуває себе скривдженим, ображеним державою та державною мовною політикою. Ситуація значно ускладниться після 16 січня, коли вся сфера обслуговування повинна буде перейти виключно на українську мову.

2. Рівень мовної грамотності українців, під час користування ними російською мовою, знизився до жахливої межі. В умовах повної відсутності вивчення російської мови в школах, нові покоління українців, що в переважній більшості використовують в побуті та під час спілкування в інтернеті саме російську мову, припускаються шаленої кількості орфографічних помилок, їх дописи перетворюються на жахливі приклади повної безграмотності.
На виробництві, на підприємствах та в установах усіх форм власності, працівники не мають змоги грамотно скласти письмові документи ані російською мовою, яку вже не вивчають, ані українською, якою працівники не користуються в побуті.

Я, працюючи в автобусному парку в місті Кривому Розі, можу з упевненістю сказати: із 73 водіїв, що працюють на моїй дільниці, лише 2 особи можуть без сторонньої допомоги написати пояснювальну або заяву українською мовою. Всім іншим або доводиться допомагати в складанні документів державною мовою, або їх письмові документи містять необмежену кількість орфографічних помилок...

3. Насильницька українізація не дозволяє прискорювати та навіть гальмує реінтеграцію населення окупованих територій (Донбасу, Криму) та унеможливлює повернення українських територій та українських громадян.

4. Під час проведення насильницької українізації суспільного життя в країні громадяни відчувають, що не народ є носієм державної влади, не держава працює в інтересах людей, а навпаки, жорстока державна машина, під впливом купки "свідомих" націоналістів, знущається зі свого населення, змушує більшість громадян страждати та залишає їх напризволяще зі своїми проблемами, перед необхідністю використовувати незрозумілу для багатьох єдину державну мову.

Проведення референдумів було одним з основних передвиборчих обіцянок діючого Президента України Володимира Зеленського, тому проведення такого референдуму хоча б з декількох надважливих питань, що хвилюють суспільство, могло б стати чудовим прикладом виконання програми Президента, поваги до людей та до їхньої власної думки.

Стосовно питання введення в Україні двомовності, доречно також додати, що це питання можливо вирішити виключно шляхом проведення референдуму. Адже у Верховній Раді, на жаль, такого рішення прийняти ніколи не зможуть: багато хто з депутатів побоюється гніву та розправи з боку агресивних націоналістів та радикалів, тому депутати ні за що не проголосують за рішення, яке в майбутньому може викликати криваву помсту.

Лише на загальнонаціональному референдумі, під час таємного голосування, більшість населення зможе без будь-якого побоювання висловити свою відверту думку. І мовне питання нарешті припинить своє "вічне" обговорювання під час передвиборчих кампаній тих чи інших піарників.

Російські агресори, після введення в Україні двомовності, вже не зможуть використовувати формулювання "захист російськомовного населення", тому що захищати своє російськомовне населення почне сама українська влада і українська держава!
Тому можна стверджувати, що введення двомовності істотно впливатиме на зміцнення обороноздатності України, та призведе до швидкого встановлення миру в зоні конфлікту на Донбасі.

Також введення двомовності призведе до об'єднання всього суспільства, тому що головна тема, яку використовують недолугі політики з метою роз'єднання суспілства, назавжди втратить свою актуальність.

Президент також не може ініціювати проведення референдуму із зазначеного питання за власною ініціативою, це може мати для нього негативні політичні наслідки. Тому найправильніший варіант, щоб сам референдум проходив за народною ініціативою, за народним бажанням, за принципом: "допоможи собі сам!"

Ми - прості громадяни, повинні вже зараз об'єднатися, заради вирішення всіх проблем, які може вирішити проведення зазначеного референдуму! Головна з яких - встановлення миру та припинення бойових дій на рідній землі.

Приклади двомовних держав існують в усьому світі, і являють лише приклад того, що держава працює в інтересах своїх громадян, захищає та закріплює на законодавчому рівні права та свободи людей.