Несправедливі та дискримінаційні нарахування за комунальну послугу з постачання теплової енергії споживачам за колективним договором порівняно з споживачам, що отримують таку ж послугу на прямих розрахунках в м. Одесі.

Петиція

14.01.2020 року постановою НКРЕКП №91 було підвищено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання на рівні: для потреб населення:
тариф на теплову енергію – 1473,04 грн/Гкал (без ПДВ) за такими складовими:
тариф на виробництво теплової енергії – 1070,70 грн/Гкал (без ПДВ);
тариф на транспортування теплової енергії – 397,10 грн/Гкал (без ПДВ);
тариф на постачання теплової енергії – 5,24 грн/Гкал (без ПДВ).
На основі даної постанови, КП «ТМО» здійснило перерахунок та виставило рахунки- фактури за січень з корегуванням, а за лютий, березень вже повністю відповідно до тарифу встановленого постановою НКРЕКП №91 від 14.01.2020 у розмірі 1767,64 за 1 Гкал (з ПДВ).
Із змінами встановленими постановами НКРЕКП №633 від 17.03.2020 та постановою НКРЕКП № 2258 від 31.11.2020 року - на сьогоднішній день тариф для населення, що проживає в таких кооперативах та ОСББ встановлено у розмірі 1 813,944 /Гкал з ПДВ.

В свою чергу, для споживачів на окремих договорах (індивідуальних), в яких укладено договіри з централізованого опалення, тарифи визначаються на підставі інших постанов НКРЕКП, а саме
- № 1171 від 31.03.2015 (в редакції 20.04.2019) «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб’єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» - тариф для населення становить 1229,20/Гкал з ПДВ
При цьому, послуга, що надається КП «ТМО» за кожним з цих договорів нічим не відрізняється. Чому ж тоді відрізняються ціни за даними договорами, чому споживачі за індивідуальними договорами сплачують менше порівняно з споживачами, що отримують теплову енергію за колективними договорами?

Така ситуація склалась через правову колізію, яка описується нижче:
Відповідно до п. 3 Перехідних положень ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» - зазначається наступне:
«Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.»
В офіційному роз’ясненні, що надане Міністерством розвитку громад та території України - «Щодо застосування тарифів на комунальні послуги та нарахування плати споживачам за ці послуги в умовах перехідного періоду» від 08.01.2020 року, зазначається наступне:
«До переходу на нові договори про надання комунальних послуг, що укладатимуться за правилами, визначеними Законом, та відповідно до типових договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України окремо для різних моделей організації договірних відносин, продовжують діяти старі договори про надання комунальних послуг, що укладалися за вимогами Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (із змінами) та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, як для споживачів багатоквартирних будинків, так і для споживачів приватного сектору.
Тарифи на комунальні послуги є однією із істотних умов договорів про надання комунальних послуг.
Таким чином, в умовах дії договорів про надання комунальних послуг, що укладалися до 01.05.2019, до споживачів застосовуються тарифи, встановленні відповідним уповноваженим органом до 01.05.2019 року.
Разом з тим зазначаємо, що після 01.05.2019 у органів місцевого самоврядування та НКРЕКП відсутні повноваження щодо встановлення (у тому числі за результатами коригування) тарифів на комунальні послуги, що надавалися виконавцями комунальних послуг за відповідними договорами, укладеними до 01.05.2019.
Тож до моменту укладення нових договорів про надання комунальних послуг за вимогами і правилами Закону, нарахування плати за комунальні послуги підприємствами тепло-, водопостачання та водовідведення здійснюється відповідно до умов договорів, укладених до 01.05.2019.
Застосування тарифів на комунальні послуги, передбачених статтею 5 Закону (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами), які встановлені уповноваженими органами (органами місцевого самоврядування та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) після 01.05.2019, може здійснюватися виключно в умовах переходу на нові договори про надання комунальних послуг.».
Цим пояснюється чому не змінився тариф для населення, що отримує послугу за індивідуальним договором. А чому ж тоді змінились тарифи на послуги для споживачів, що отримують послуги за колективним договором?
Відповідно до роз’яснення КП «ТМО», такі споживачі за колективним договором отримують НЕ КОМУНАЛЬНУ ПОСЛУГУ з постачання теплової енергії, а в них звичайний ДОГОВІР ПОСТАВКИ ТОВАРУ (ПРОДУКЦІЇ), в даному випадку – теплової енергії! Тому, якщо це не договір про надання комунальної послуги укладений до 01.05.2019 року, то і тариф можна застосовувати новий.
Щоправда, таке роз’яснення має декілька невідповідностей, а саме:
1) Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України - За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Тобто метою поставки є комерційні цілі не пов’язані з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а наші ОСББ, ОК, ЖБК – неприбуткові організації, які укладали договори на поставку теплової енергії для населення, тобто для особистого, домашнього використання.
2) Якщо наші договори це звичайні договори поставки, а не договори про надання комунальної послуги, то чому співвласники за нашими договорами отримують субсидії та пільги, нарахування яких можливе лише щодо комунальних послуг?
3) Відповідно до ч.2 ст. 2 ЗУ «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» - органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Тобто, відповідно до аналізу вищевказаних норм наші ОК, ЖБК, ОСББ отримують саме комунальну послугу, так як відповідно до п. 6.1. Договору тариф встановлюється на підставі постанови НКРЕКП, який є органом державного регулювання у сфері комунальних послуг, а термін «тариф на комунальні послуги», «житлово-комунальні послуги», включає в себе постачання теплової енергії.
Постановою НКРЕКП №91 крім іншого, було визнано не чинною Постанову НКРЕКП №1943, якою встановлювався раніше діючий тариф. Внаслідок цього, КП «ТМО», яке здійснює нарахування за надання послуги з постачання теплової енергії відповідно до тарифів, встановлених постановами НКРЕКП, потрапило в ситуацію, за якої нараховувати за тарифом, що діяв до 14.01.2020 року, не вбачається можливим через скасування відповідної постанови №1943, а нараховувати по новому тарифу не дозволяються перехідні положення ЗУ «Про ЖКП», які забороняють застосовувати нові тарифи до договорів про надання комунальних послуг укладених до 01.05.2019 року.
В свою чергу, зазначаємо, що прийнятий Верховною радою Закон України №2458, що з 11.12.2020 року чекає підписання Президентом України, дозволив би частково врегулювати дане питання, шляхом укладення публічних договорів з індивідуальними споживачами, проте він не вирішує несправедливість щодо різних тарифів на одну послугу, що триває вже більше року, та не компенсує споживачам за колективним договором різницю в тарифах за весь цей час.
ОСББ, кооперативи, що підписують дане звернення повністю погоджуються і підтримують позицією, яка в ньому викладена, та відповідально повідомляють, що в умовах правової держави, застосування дискримінаційних принципів до споживачів за однією послугою є недопустимим. Відповідно до ст. 60 Конституції України - за віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
Тому, ми, голови кооперативів та ОСББ, розуміючи порушення наших прав через прийняття і застосування постанови НКРЕКП №91, повідомляємо, що не будемо здійснювати оплати по дискримінаційному тарифу в розмірі 1 813,944 /Гкал з ПДВ.

Прохальна частина:
Підвищення тарифу для споживачів теплової енергії в категорії «населення» до підписання Президентом законопроекту №2458 є поспішним і дискримінаційним, порушує інтереси тієї частини населення міста Одеси, яка проживає в будинках ЖБК/ОСББ. що знаходяться на колективних договорах постачання теплової енергії, - для яких вартість 1Гкал дорожча на 47,5%, ніж для мешканців, які знаходяться на прямих розрахунках з КП «Теплопостачання міста Одеси».
На нашу думку, тариф за Гкал теплової енергії для населення повинен бути єдиним незалежно від типу договірних відносин. У будинках на колективному договорі з постачальником тепла, мешкають такі ж пенсіонери, інваліди, багатодітні та малозабезпечені категорії населення, які в умовах пандемії і так зазнають великих труднощів.
Тому просимо ініціювати розгляд питання щодо скасування постанови №91 та відновити в дії постанову Постанову НКРЕКП №1943, яка була скасована.