Україна займає одне з лідируючих місць у світі за кількістю розлучень. Близько 60% сімей розпадається і більшість з них в перші 3-4 роки життя родини, коли в сім'ї з'являються малі діти.
Одне з найскладніших питань - це визначити з ким буде жити малолітня дитина, а хто буде брати участь у вихованні дитини, в який спосіб і яку кількість часу виділити іншому з батьків.
В Україні подібні рішення приймаються або органом опіки та піклування АБО судом. При розгляді в суді даного питання, участь органу опіки та піклування обов'язкова.
ГО "Батько МАЄ ПРАВО" звертає увагу Президента України та суспільства на те, що в нашій країні склалась катастрофічна ситуація з захистом прав дітей, які позбавлені повноцінного виховання в родині в результаті розлучення батьків. Органи опіки та піклування, в тому вигляді в якому вони існують, є багато в чому бездіяльним, не ефективним рудиментом радянської епохи прийняття рішень та мислення.
Що таке орган опіки та піклування? Це районні державні адміністрації або міські ради, котрі видають розпорядження/рішення за вагою рівноцінні рішенню судів і обов'язкові до виконання. Розгляд питання про визначення місця проживання дитини, участі у вихованні, участь у розгляді питання про позбавлення батьківських прав, тощо, здійснюється Комісіями з питань захисту прав дітей при органові опіки та піклування (далі - Комісія). Комісія - це консультативно-дорадчий орган при райдержадміністрації чи міській раді, яка виносить рішення і подає його на затвердження голові району/міста, для видачі розпорядження/рішення.
Батьки, які не досягли згоди щодо участі у вихованні чи визначенню місця проживання дитини, приходять на Комісію і викладають свої людські історії, щоб Комісія прийняла рішення простим голосуванням. Склад Комісії затверджується головою району/міста. Проблема для батьків криється в тому, хто є членами комісій. Зазвичай члени комісії то переважно жінки. Жінки, які слухають звичайні людські історії родин і, враховуючи фактор статі, здебільшого стають на сторону матері у вирішенні питання по дитині. Члени комісій, керуючись не нормами міжнародного та українського законодавства, а саме: Конвенції з захисту прав дитини, Конституції України, Сімейного кодексу України, іншими нормативно-правовими актами, які наголошують на рівності прав батьків, а наслідком пострадянського мислення та прихильності за статтю, віддають перевагу матерям у праві на дитину, чим, здебільшого внаступному, калічать долі як дітей так і батьків. ГО "Батько МАЄ ПРАВО", яка займається подоланням нерівності прав батьків на власних дітей, в особі голови громадської організації Олександра Швеця, звернулась з заявою-пропозицією до Кабінету Міністрів України №41-Ш-016769/26П від 14.08.2015 з метою вирішити наступні питання, що мають істотне значення для сфери захисту прав дітей України, а саме:
1. Внести зміни до Постанови КМУ №866 від 24.09.2008 та привести Типове положення про комісію з захисту прав дітей у відповідність до Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків" та закріпити, що комісія має формуватися виключно з урахуванням принципу гендерної рівності з входженням до складу комісії представників як жіночої так і чоловічої статі в розподілі 50 на 50.
2. Внести доповнення до п.72 Постанови №866 КМУ від 24.09.2008, у відповідності до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання", та закріпити норму, що зобов'яже батьків звертатись до органу опіки та піклування за місцем проживання дитини, яке відповідно до Закону зареєстроване. Це унеможливить неправомірне звернення батьків до різних органів опіки та піклування з метою отримати різні за суттю висновки/рішення.
Шановний Президенте України, щодня органи опіки та піклування в України вирішують долі майбутнього нації - наших дітей. Від їх рішень залежить майбутьнє маленьких громадян України. Все що ми просимо - це виключно приведення нормативно-правового акту КМУ до норм чинного законодавств