№22/121634-еп

Про надання Державній Мові статусу державного символу

Автор (ініціатор): Селезньов Володимир Володимирович
Дата оприлюднення: 13 серпня 2021
Нещодавно набули чинності чергові норми Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». В Україні створені і діють інститут мовного омбудсмена, а також Національна комісія зі стандартів державної мови. Разом з тим маємо факти свідомого та систематичного невиконання та порушення вимог мовного закону.
В той же час почастішали випадки (втім, вони і раніше траплялись) зневажливих висловлювань щодо української мови – від інфантильних блогерів до університетських професорів. Можна лише здогадуватись, скільки ще маємо латентних ненависників української мови.
Згідно статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Однак цього замало.
За своєю суттю Державна Мова є таким же символом держави, як Державний Прапор, Державний Герб і Державний Гімн.
Державні символи є важливим атрибутом сучасної держави, складовою її конституційного ладу. Символи нації, створені нею в процесі власного державотворення, з часом, як правило, стають державними у результаті їх закріплення на законодавчо-правовому рівні. Державні символи України концентровано виражають провідну роль нації у становленні власної держави.
Стаття 20 Конституції України визначає, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
А відповідно до статті 65 Конституції України повага до її державних символів є обов'язком для всіх громадян України. Неповага до Державної мови має нести ті ж самі наслідки, що і нехтування державними символами.
В свої чергу статтею 338 Кримінального кодексу України передбачено, що публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років.
Під наругою слід розуміти грубе, образливе ставлення, зле висміювання, дії, спрямовані на приниження тих цінностей, до яких інші члени суспільства ставляться з повагою (наприклад зривання прапора чи гербу, їх знищення або пошкодження, використання їх не за призначенням, учинення на них непристойних написів або малюнків, спотворення тексту або музики Гімну, поширення його тексту зі спотворенням змісту і значення, інші дії, в яких виявляється зневажливе ставлення особи до державних символів). Публічний характер дій означає, що вони можуть бути вчинені як відкрито, так і таємно, але за умови, що згодом стануть очевидними для невизначеного кола осіб. Місце вчинення злочину на кваліфікацію злочину не впливає. Злочини вважаються закінченими з моменту вчинення будь-якої дії, пов’язаної з наругою над державними символами. Не має значення, чи вдалося особі здійснити свій намір до кінця чи ні.
Отже до статті 20 Конституції України треба внести зміни, зазначивши, що Державна Мова є державним символом України. Тож якщо хтось зневажливо висловлюється про українську мову нібито вона «смішна», «недолуга» чи навіть «теляча» (а було й таке), це все одно що цей хтось топче український прапор чи плює на державний герб.
Дехто може заперечити, що це зайве, оскільки в конституціях інших країн відсутня така норма. Однак Україна – унікальна країна, бо ми існуємо поряд з унікальним сусідом. Унікальним за своєю підступністю, жорстокістю і нерозумністю, який зазіхає не лише на наші території, а й на нашу історію, культуру, мову.
У зв’язку із зазначеним прошу пана Президента внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо зміни статті 20 Конституції України, виклавши її першу частину в наступній редакції: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України та Державна Мова України».
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Пазинич Сергій Дмитрович
12 жовтня 2021
2.
Морозова Наталія Миколаївна
11 жовтня 2021
3.
В'язовський Віталій Сергійович
10 жовтня 2021
4.
Кравець Олексій Олексійович
05 жовтня 2021
5.
Куліш Сергій Михайлович
04 жовтня 2021
6.
Аваєва Любов Дмитрівна
02 жовтня 2021
7.
Богомілова Ірина Михайлівна
02 жовтня 2021
8.
Ярмоленко Павло Олександрович
30 вересня 2021
9.
Дюдя Людмила Юріївна
26 вересня 2021
10.
Голяка Марія Ярославівна
23 вересня 2021
11.
Ясниський Дмитро Геннадійович
23 вересня 2021
12.
Зубченко Олександр Михайлович
15 вересня 2021
13.
Головченко Олена Вадимівна
02 вересня 2021
14.
Гавриш Богдана Михайлівна
31 серпня 2021
15.
Кириленко Юрій Григорович
30 серпня 2021
16.
Гавриш Юрій Дмитрович
30 серпня 2021
17.
Лаврентьєва Анна Дмитрівна
30 серпня 2021
18.
Подлепян Людмила Павлівна
30 серпня 2021
19.
Парипа Петро Михайлович
30 серпня 2021
20.
Кондратюк Павло Миколайович
22 серпня 2021
21.
Коваль Олександр Васильович
19 серпня 2021
22.
Римша Олексій Володимирович
18 серпня 2021
23.
Терейковський Юрій Вячеславович
16 серпня 2021
24.
Гутей Вадим Ігорович
15 серпня 2021
25.
Дмитрук Сергій Степанович
14 серпня 2021
26.
Сапігура Віталій Вікторович
14 серпня 2021
27.
Падалиця Сергій Миколайович
14 серпня 2021
28.
Мельник Віктор Іванович
13 серпня 2021
29.
Севастьянов Володимир Федорович
13 серпня 2021
30.
Рубан Алла Михайлівна
13 серпня 2021
34
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 23 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.