ПРО ВІДМОВУ ВІД ПРОСУВАННЯ ГЕНДЕРНИХ ТЕОРІЙ, ЩО СУПЕРЕЧАТЬ ТРАДИЦІЙНИМ СІМЕЙНИМ ЦІННОСТЯМ, ЗОКРЕМА ШЛЯХОМ ВІДМОВИ ВІД ПІДПИСАННЯ ТА(АБО) РАТИФІКАЦІЇ СТАМБУЛЬСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА "ПАРТНЕРСТВОМ БІАРРІЦ"

Шановний пане Президенте!

11 вересня 2020 року Україна отримала офіційний статус учасниці «Партнерства Біарріц» - міжнародного проекту із впровадження в нашій країні гендерного світогляду. Одночасно із проектом "Партнерства Біарріц" для ратифікації парламентом України спрямовано Стамбульську конценцію, яка є потужним інструментом гендерного реформування світогляду людей та містить міжнародні зобовязання України щодо впровадження цих спірних та неоднозначних теорій.

Гендер – теорія, яка фактично розроблена із метою зміни традиційного світогляду людини про роль чоловіка та жінки у родині та суспільному житті, а у більш радикальному тлумаченні цієї теорії гендерний вибір – це можливість людини (у тому числі дитини) – обирати собі статеву належність відповідно до своєї соціальної ролі та відчуття сексуальної орієнтації, які за ідеями ідеологів гендеру можуть бути "виховані", у тому числі шляхом впровадження у освіті різноманітних закордонних програм.

Наприклад, відповідно до проекту урядової Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти рекомендується поступово відмовлятись від «Конкурсів краси» або «Лицярських турнірів» у школах (п. 5 цілі 2 Стратегії), такі конкурси визнаються цим документом прикладами «гендерної сегрегації», тобто формування у дітей певних моделей поведінки хлопчика як майбутнього захисника, а дівчинки – як майбутньої жінки, матері.

І така модель визнається авторами теорії гендеру неприйнятною та невірною, стереотипною, такою, що «порушує» права людини. Такі «неправильні» культурні моделі автори гендерних теорій пропонують змінити на інші моделі, які подаються суспільству як теорія рівності чоловіка та жінки та боротьба із дискримінацією, але фактично формують у дітей та вцілому у суспільстві зовсім інші, нетрадиційні для нашого суспільства погляди на стать, сексуальну поведінку, роль батька та матері у родині та соціумі.

Наступним етапом реформування законодавства, за аналогією інших країн - буде впровадження відповідальності за публічну критику нових ідеологічних нововведень, наприклад - за критичні висловлювання по відношенню до гомосексуальної поведінки, або за відстоювання християнського світогляду щодо ролі чоловіка у родині (що вже визнається гендерними ідеологами "стереотипом", із яким слід "боротись"). Взагалі, значна частина релігійного світогляду фактично вже суперечить гендерним уявленням, які нав`язують нам закордонні ідеологи соціальної інженерії, що у свою чергу призводить до протистояння релігійного та "гендерного", штучно створеного світогляду у суспільстві.

Що стосується "Стамбульської конвенції" - то звертаємо Вашу увагу на те, що цей документ лише декларує боротьбу із насильством стосовно жінок, а у дійсності має на мету так звану боротьбу із «гендерними стереотипами», тобто традиціями, історично та культурно сформованими моделями сімейного та суспільного життя нашої країни. Для розуміння сутності Стамбульської конвенції недостатньо ознайомитись лише із її текстом, а необхідно вивчити реальну практику її впровадження у країнах, до автори цих ініціатив навязали урядам своє тлумачення культруного ядра їх народів, що у свою чергу викликало масові протести та призвело до подальшої відмови цих урядів від ідей Стамбульської конвенції. Фактично, як показала практика, Стамбульська конвенція має на меті введення в суспільство системи контролю над особистим життям людей та їх поглядами, із метою зміни цих поглядів у бік формування толерантного відношення до нетрадиційної сексуальною орієнтації та із метою визнання протиправним та караним світогляду та думок, які критикують гомосексуалізм, розбещеність, порнографію, а також із метою визнання протиправними думок щодо традиційної ролі жінки у родині як матері, берегині домашнього вогнища, ролі чоловіка як годувальника та захисника родини, тощо. Всі перелічені світоглядні думки та міркування є традиційними для України, але ідеологи Стамбульської конвенції вважають необхідним поступово змінювати навіть наші думки, застосовуючи проти наших родин та дітей покарання, які вже передбачені у деяких країнах за навіть критичні висловлювання або виховання дітей у християнському світогляді.

Зазначена вище спрямованість Стамбульської конвенції на руйнування традиційного світогляду вже привела до того, що низка країн, після ретельного розгляду питання відповідності ідей та практики впровадження Стамбульської конвенції – вирішили вийті зі складу цієї конвенції та не ратифіковувати її. Так, зокрема Болгарія, Угорщина, Чехія, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Великобританія – не ратифікували Стамбульську конвенцію, хоча всі перелічені країни підписали її на етапі її прийняття у 2011 році. Більш того, в березні 2021 року Турція, яка перша підписала цей документ – вийшла із конвенції, пояснив це тим, що «Первинна мета захисту прав жінок була захоплена групою осіб, які намагаються нормалізувати гомосексуалізм, що несумісно із соціальними та сімейними цінностями Туреччини ». Влада Польщі у березні 2021 року в особі міністра юстиції Збігнева Зіобро також заявила про те, що вони почнуть підготовку до виходу із конвенції, яка є «шкідливою, оскільки вимагає, щоб у школах дітям пропагували гендерну проблематику із соціологічної точки зору ». І надалі, коментуючи причини виходу із Стамбульської конвенції урядовець Польщі заявив: «Цей ідеологічний елемент пов'язаний із імперативом змінити освіту у школах і поза шкільних програм, у планах освіти, поглядах, переконаннях молодого польського покоління студентів, щоб зробити, на наш погляд, брехливе припущення, що біологічний пол – це архаіка, а у дійсності все зводиться до соціокультурної статі…Ми також відкидаємо елемент заохочення сімейних відносин з боку ЛГБТ – думки, що розповсюджується активістами із лівих або гомосексуальних кіл, які хочуть впровадити свої переконання у обовязковий закон .» У свою чергу 27 липня 2018 року Конституційний Суд Болгарії проголосив резолюцію 13 за конституційною справою №3/2018, зазначивши, що "Конвенція Ради Європи про запобігання та протидію насильству проти жінок та домашньому насильству» не відповідає Конституції Республіки Болгарія". У своєму рішенні Суд визначив зв’язок між попередніми документами Ради Європи проти домашнього насильства та розширенням прав трансгендерів. На думку Конституційного Суду, Конвенція пропонує бінарне тлумачення статі як біологічної, так і соціальної категорії, що суперечить конституції Болгарії, де люди безповоротно визначаються як біологічно чоловіки чи жінки, з рівним статусом громадян. Отже, Конвенція закладає офіційні підстави для пропаганди небіологічних визначень статі, які вважаються неконституційними .

Тому ми вважаємо за необхідне виступити на захист традиційних християнських та сімейних цінностей нашого народу.

Ще раз підкреслюємо, що ми цілком підтримуємо захист жінки та її прав, та вважаємо, що як чоловік так і жінка повинні мати рівні права та можливості їх реалізації, а насильство неприпустиме по відношенню до будь-якої людини незалежно від її статі, переконань та поглядів або інших факторів.

Але ми не підтримуємо та категорично заперечуємо проти використання боротьби із насильством для прикриття фактичної змінити культурних основ нашого суспільства.

Звертаємо Вашу увагу на те, що уявлення про роль чоловіка та жінки можуть суттєво відрізнятись у різних країнах, культурних, релігійних середовищах, - і ці уявлення відносяться до сфери особистого життя, власних переконань та права на свободу думки, а отже не можуть змінюватись державою на вимогу певних закордонних ідеологів.

Як вже зазначалось вище, стосовно "Партнерства Біарріц" - ми занепокоєні тим, що у інших країнах цей проект просуває ще й інші "права", які не мають нічого спільного із боротьбою із насильством у родині, а спрямовані на впровадження гендерного світогляду у найбільш його радикальній формі, тобто із значним елементом руйнування вже існуючого релігійного та світоглядного коду (переконань) людей відносно ролі чоловіка та жінки у родині та суспільному житті, а також із впровадженям нетрадиційних для нашого суспільства уявлень про відношення до сексуальної поведінки та орієнтації, гомосексуалізму (у тому числі як до пороку ябо гріха в частині релігійного світогляду), уявленя про можливість людини (та навіть дитини) обирати собі стать всупереч її природній статі.

Отже ми заперечуємо проти спроб витлумачити та обгрунтувати як «стереотипи» традиційні уявлення про роль чоловіка та жінки у родині та суспільстві, тим більше ми заперечуємо проти того, щоб наших дітей виховували у світоглядних теоріях, які просуваються певними ідеологами, погляди яких є сумнівними, а у подеяких випадках – аморальними (наприклад – щодо просування нетрадиційної сексуальної орієнтації, заборони критики гомосексуалізму, тощо).

Звертаємо Вашу увагу на те, що Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організаціях у своїх зверненнях до Вас зауважила про те, що:

«держави-засновники «Партнерства Біарріц» у власних країнах зовсім по-іншому тлумачать поняття «гендерної рівності». Замість боротьби з дискримінацією за ознакою статі впроваджується гендерна ідеологія, згідно із якою в якості норми популяризується ідея самостійного вибору людиною своєї «гендерної ідентичності»..."

Враховуючи викладене, просимо:

1. Забезпечити реальну участь громадськості, представників релігійних та громадських організацій у процесі підготовки рішень, стратегій, програм та інших ініціатив в межах «Біаррицького партнерства», а також інших подібних проектів - з метою належного громадського контролю за фактичним змістом цих ініціатив на етапах їх розробки, до фактичного впровадження у систему освіти та законодавство.

2. Розглянути можливість скасування участі Україні у "Партнерстві Біарріц" у випадку якщо тиск закордонних партнерів "не дозволить" обмежити дію "партнерства" тільки безспірно корисними ініціативами.

3. Виключити із нормативних актів України норми, які розширюють поняття гендеру у порівнянні із визначенням, вже передбаченим чинним законодавством України (гендерні права – це тільки та виключно юридичні права рівності чоловіка та жінки), а також виключити із правового поля поняття «сексуальних прав» або «прав сексуальної орієнтації» та відмовитись від їх подальшого просування.

4. Відмовитись від подальшого просування у системі освіти, а також на будь-яких інших рівнях ідеології «сексуальних прав» або прав «сексуальної орієнтації», гендерної статі та соціально-обумовленого вибору статевої ролі, а також будь-яких інших подібних теорій, спрямованих на фактичну зміну традиційного світогляду нашого суспільства.

5. Відмовитись від підписання та введення в дію в Україні Стамбульської конвенції (за прикладами Турції, Болгарії, Угорщини, Чехії, Латвії, Литви, Ліхтенштейну, Великобританії).