Поглянувши на написаний текст буд-якої держави яка має свою культуру ми з легкістю її ідентифікуємо до якої культури/культурної групи цей текст належить і кому він саме належить, ми без проблем можемо зрозуміти де і кому належить арабський шрифт і латинський чи хто і де його використовують. Нажаль іноземці поглянувши на нашу абетку/шрифт ідентифікують нас Українців як росіян через велику схожість наших шрифтів і це дуже як образливо так і важливо тому-що Українці є незалежною Нацією незалежним етносом який входить до слов'янської групи. Для багатьох особливо для "вихідців" з СРСР яка є нажаль більшість в нашій країні це питання ні на першому і не на останньому плані бо воно взагалі відсутнє і немає ніякої ролі і важливості..
Якщо ми хочемо бути не повторними і незалежними культурно і в будь-яких інших питаннях то ми маємо не брати з когось приклад під копіювавши когось або щось а створювати і будувати своє звертаючи увагу на свою історію яка бере початок від Київської Русі-України до Козацької доби і решті в решт по сучасний час Незалежної Української держави.
Перехід з кирилиці на Рутенію на мою особисту думку буде досить легким без труднощів і тут лише питання часу якщо звісно не з'являться штучні проблеми.
«Рутенія» — декоративний шрифт для української абетки, створений професором Василем Чебаником на основі традицій руської доби та козацьких скорописів. Метою автора є повернення графіки українських літер до допетровської кирилиці, тобто до введення Петром I гражданського шрифту в 1710 році.