Відповідь Президента України на електронну петицію № 22/123836-еп «Збільшення штрафів за викиди сміття з метою збереження природних ресурсів України», розміщену громадянином А.Л.Приходьком та оприлюднену 30 вересня 2021 року на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України «Про звернення громадян» мною розглянуто розміщену громадянином А.Л.Приходьком на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України електронну петицію «Збільшення штрафів за викиди сміття з метою збереження природних ресурсів України».
Дякую всім, хто виявив інтерес та небайдужість до проблем поводження з відходами в Україні і підтримав збільшення штрафів за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про відходи.
Вважаю, що вказані питання слід розглядати не лише через призму Закону України «Про відходи», який регулює відносини, пов’язані з запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, поводженням з ними, відверненням їх негативного впливу, та прямо передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, установлених законодавством України. Необхідною умовою всебічного розв’язання порушених проблем є застосування правових механізмів, передбачених у законах України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про охорону земель» та інших нормативно- правових актах.
Варто зазначити, що відповідно до Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
При цьому кожний громадянин не лише має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону, а й зобов’язаний не заподіювати шкоди природі та відшкодовувати завдані ним збитки.
Погоджуюся стосовно дещо недостатніх санкцій, визначених правовими нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, зокрема за забруднення та засмічення вод і лісів, від яких можуть настати незворотні для здоров’я людини і навколишнього середовища наслідки.
Адже дійсно натепер за вчинення правопорушень у сфері охорони природи та використання природних ресурсів законодавством передбачена лише адміністративна відповідальність у виді штрафу, а за злочини проти довкілля - штраф як вид кримінального покарання, обмеження волі на строк від двох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк, якщо такими кримінальними правопорушеннями спричинено загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки.
Проте вирішення проблем відповідального ставлення фізичних та юридичних осіб до охорони навколишнього середовища виключно шляхом збільшення розмірів штрафів за вчинені правопорушення не є єдиним запобіжником і ефективним засобом забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, її життя, здоров’я та безпеки. Через унормування суспільних відносин та здійснення відповідної політики держава виконує й інші, крім охоронної, функції - запобіжні (профілактичні), регулятивні, заохочувальні, виховні.
Відповідно до статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення політики у сферах охорони природи, екологічної безпеки і природокористування, спрямовує і координує роботу міністерств й інших органів виконавчої влади.
А тому вирішення порушених у колективному зверненні проблем потребує комплексного підходу з урахуванням аналізу стану регуляторної діяльності, ефективності природоохоронного нагляду, результативності роботи правоохоронних органів, цільового використання коштів державного бюджету та моніторингу чинного законодавства України у зазначених вище сферах.
З огляду на викладене електронну петицію надіслано Прем’єр-міністру України Д.Шмигалю з проханням організувати опрацювання наведеної у ній інформації згідно з чинним законодавством та поінформувати автора петиції
про результати.
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Шановний пане Президенте!
Я, Приходько Артем Леонідович, є екоактивістом на Харківщині, Громадянином України, організатором екоакції «Чисті Уди» та власником почесної нагороди «За Гідність та Патріотизм». Хочу звернути Вашу увагу на проблему сміття в нашій країні! Ситуація не є простою, враховуючи також те, що вода є як стратегічним ресурсом агропромисловості так і запорукою здоров'я суспільства. Велика кількість громадян ігнорують культуру поводження зі сміттям.
За даними статистики Міністерства розвитку громад та територій України
в 2020 році було виявлено 22,6 тис. несанкціонованих звалищ, що займають площу 0,56 тис. га.
В законодавстві України передбачено юридичну відповідальність за скоєння правопорушень у сфері поводження з відходами.
Так в ст. 42 ЗУ Про відходи сказано, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність.
Адміністративна відповідальність передбачена КУпАП, а саме:
ст. 52 КУпАП Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель.
Псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур'янами - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ст. 73 КУпАП Засмічення лісів відходами
Засмічення лісів відходами -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ст. 82 КУпАП Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення
Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальну відповідальність передбачено в Ст. 239 ККУ Забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, -
караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, -
караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
З вище сказаного випливає, що штраф за несанкціоноване поводження зі сміттям складає:
1)для фізичної особи 340 - 1360 грн
2)для юридичної особи 850 - 1700 грн
А отже, кожен звичайний громадянин, який викидає з вікна автомобіля пусту пляшку, не боїться понести відповідальність, оскільки суму штрафу він може з легкістю знайти в своєму гаманці.
А підприємство з великим доходом, може без ніяких проблем найняти вантажне авто, та вивезти відходи до лісу поблизу, витративши на це навіть більшу суму від розміру штрафу, який буде на нього накладено.
80% всіх несанкціонованих звалищ не мають господаря, тому правопорушників не лякає можливість бути притягнутими до відповідальності, та й власне сама відповідальність, простими словами: ніхто не дізнається і не знайде, а якщо і знайде то платити всеодно копійки.
Юридична відповідальність, як один із видів соціальної, э засобом державного впилу, який шляхом обмежень та державного примусу забезпечує дотримання суспільних норм та правопорядку, включаючи як заохочувальний так і каральний характер. Нажаль розміри встановлених законодавством штрафів , не мають суттєвого впливу на правопорушників.
Обмеження матеріального характеру передбачені санкціями КУпАП та ККУ, не співрозмірні до шкоды завданої навколишньому середовищу, та не покривають витрат на ліквідацію наслідків заподіяної шкоди.
Ця петиція направлена на збільшення штрафів за викиди відходів у неналежних місцях наприклад до 11600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дуже хочеться жити в чистій Україні, бо ми тут не гості, а - господарі.
Переконаний, що за для збереження экології земельного фонду та водних ресурсів України необхідно ухвалити законопроект про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів з привиду збільшення розміру штрафів передбачених за правопорушення у сфері поводження з відходами.
А саме:
1. Збільшити в 20 розмір штрафів за викинуте сміття для фізичних осіб в розмірі 850-1750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (14 450 - 29 750 грн).
2. Збільшити розмір штрафів за викиди сміття та промислових відходів або залишків виробництва біля водойм (на відстані 100м від максимально зареєстрованого рівня водойми під час паводку, або безпосередньо у воду) для фізичних осіб в розмірі 1000-2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 - 34 000 грн).
3. Збільшити в 50 розмір штрафів за викинуте сміття для юридичних осіб в розмірі 4000-5800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (68 000 - 98 600 грн).
4. Збільшити розмір штрафів за викиди сміття та промислових відходів або залишків виробництва біля водойм (на відстані 100м від максимально зареєстрованого рівня водойми під час паводку, або безпосередньо у воду) для юридичних осіб в розмірі 8000-11600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (136 000 - 197 200 грн).
Збільшення розмірів штрафів стало б рухомим важелем впливу на свідомість громадян та послугувало б додатковим джерелом фінансування сфери екології, захисту природних ресурсів та сфери сортування побутових відходів.
1.
Кирилова Лідія Валеріївна
30 грудня 2021
2.
Шарай Вадим Романович
30 грудня 2021
3.
Куртіков Михайло Володимирович
30 грудня 2021
4.
Шматенко Дмитро Миколайович
30 грудня 2021
5.
Демчук Альона Олегівна
30 грудня 2021
6.
Дзюба Юлія Анатоліївна
30 грудня 2021
7.
Карпова Людмила Вадимівна
30 грудня 2021
8.
Короленко Антон Сергійович
30 грудня 2021
9.
Романюк Олександр Сергійович
30 грудня 2021
10.
Масько Іван Віталійович
30 грудня 2021
11.
Рицар Олена Петрівна
30 грудня 2021
12.
Іванюк Олексій Михайлович
30 грудня 2021
13.
Масляніцин Юрій Сергійович
30 грудня 2021
14.
Григоренко Анастасія Андріївна
30 грудня 2021
15.
Годунко Руслан Вікторович
30 грудня 2021
16.
Придолоб Анастасія Андріївна
30 грудня 2021
17.
Кириленко Климентій Аркадійович
30 грудня 2021
18.
Катеренчук Євген Олександрович
30 грудня 2021
19.
Грильов Олександр Олександрович
30 грудня 2021
20.
Чуєнко Сергій Сергійович
30 грудня 2021
21.
Ульянов Дмитро Сергійович
30 грудня 2021
22.
Зачинська Тетяна Володимирівна
30 грудня 2021
23.
Ніколайчук Олександр Сергійович
30 грудня 2021
24.
Кашпуренко Олександр Сергійович
30 грудня 2021
25.
Май Міла Нголнгарівна
30 грудня 2021
26.
Лисов Володимир Павлович
30 грудня 2021
27.
Суліковський Михайло Сергійович
30 грудня 2021
28.
Вовк Оксана Валеріївна
30 грудня 2021
29.
Пустовий Денис Леонідович
30 грудня 2021
30.
Діденко Ростислав Ігорович
30 грудня 2021