Поведінка чинних суддів переконала, що вони не дадуть адекватно працювати жодному закону. Жодної судової реформи не було і не буде. Верховний суд не уніфікує, а навпаки - розпотрошує судову практику, постійними відступами від існуючих правових позицій. Все, що хвилює нинішніх суддів - це розмір їх фінансових доходів. Це доводиться і змістом плачів голови Верховного суду, голови так званої "ради суддів", голови вищої ради правосуддя та інших імітаторів "судової влади", які стають законослухняними виключно тоді, коли це стосується їх інтересів.
Підтримки в чинних суддів серед народу немає в принципі. За таких умов продовження перебування чинних суддів на їх посадах є ганьбою для держави. Президент це чує постійно, але з невідомих мотивів досі мириться з продовженням повноважень всіх тих зажерливих нероб, ігноруючи те, що одне лише перезавантаження судової системи шляхом одномоментного вольового припинення повноважень всіх без виключення чинних суддів забезпечить йому повну підтримку народу.
Тому Президенту України, як гаранту права громадян на судовий захист, встановленого Статтями 3, 55 Конституції України, необхідно ініціювати референдум, або ж подати до ВР законопроект про звільнення з посад всіх чинних суддів України в зв'язку зі втратою ними довіри народу, на підставі Статей 3, 5 Конституції України. Забезпечити лише функціонування інституту слідчих суддів на певний обгрунтований строк до обрання нових притомних, чесних і компетентних суддів.