Після ліквідації в Україні ЛТП (лікувально-трудових профілакторіїв) виникла прогалина в соціальній ізоляції і примусовому лікуванні осіб, що страждають на хронічний алкоголізм і наркоманію. Ці особи, в силу свого захворювання, фактично залишені сам на сам із своїми захворюваннями, а сім'ї і оточуючі потерпають від їх асоціальної поведінки. В умовах ЛТП хворі на алкоголізм і наркоманію матимуть змогу отримати належне лікування, матимуть змогу повернутись до загальноприйнятого способу життя і з їх участю значною мірою буде зменшено кількість всілякого роду адміністративних і кримінальних правопорушень, чимало сімей отримають нарешті можливість відновити своє нормальне життя.
В зв'язку із наведеним потрібне ефективне вирішення цієї проблеми в спосіб розробки нових законодавчих актів, якими би було врегульовано створення лікувально-трудових профілакторіїв і їх подальше функціонування.