1) Легалізувати носіння, зберігання чи збут особистої нарізної вогнепальної зброї та узаконити таке поводження з нею. 2) Скласти проект закону про зброю (предметом якого є правовий режим вогнепальної зброї у тому числі) та ініціювати його розгляд у Верховній Раді України.

Прохальна частина (пропозиція Президенту України):
1) Легалізувати носіння, зберігання чи збут особистої нарізної вогнепальної зброї та узаконити таке поводження з нею.
2) Скласти проект закону про зброю (предметом якого є правовий режим вогнепальної зброї у тому числі) та ініціювати його розгляд у Верховній Раді України.
Обґрунтування:
Щодо легалізації та введення в цивільний оборот особистої нарізної вогнепальної зброї
Ст. 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Ч. 1 ст. 27 Конституції України встановлює, що ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
Однак, не тільки держава має право захищати право на життя, здоров’я, честь та гідність людини від протиправних посягань. Таким правом наділена і людина, щодо якої здійснюють такі протиправні посягання на її житті, здоров’я, честь та гідність.
Це підтверджує ст. 27 Конституції України, котра вказує, що кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
На виконання вимог цієї статті та для забезпечення захисту права на життя від свавільного та неправомірного посягання ч. 2 ст. 36 Кримінального кодексу України було встановлено право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів.
Важливо звернути увагу, що ч. 5 ст. 36 Кримінального кодексу України встановлює, що не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.
Однак, у зв’язку з тим, що ст. 263 Кримінального кодексу України криміналізовано носіння, збут та зберігання особистої нарізної вогнепальної зброї, то застосування норми ч. 5 ст. 36 Кримінального кодексу України суттєво та необґрунтовано обмежується. Особа, що захищається, не має фактичної можливості співмірно до та під час здійснення посягання на життя, здоров’я, честь та гідність захистити своє життя, здоров’я, честь та гідність за допомогою особистої нарізної вогнепальної зброї у разі наявності посягання на її життя, здоров’я, честь та гідність іншою особою та/або групою осіб.
А, отже, відсутність права на носіння, зберігання та збут особистої нарізної вогнепальної зброї, у встановленому законом порядку, унеможливлює захист особою безпосередньо її життя, здоров’я, гідності та честі.
Щодо відсутності належного законодавчого урегулювання та спеціального закону про зброю.
Законодавством України урегульовано питання зброї лише на рівні підзаконних нормативно-правових актів: постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 1992 р. та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 1998 р., а також іншими підзаконними нормативно-правовими актами.
Однак, відсутнє законодавче урегулювання правового режиму поводження зі зброєю, у тому числі, особистою нарізною вогнепальною зброєю спеціалізованим законом.
Цей факт підтверджує, що держава не виконує одну з своїх основних функцій, наданих їй народом України, – здійснення законотворчої діяльності через Верховну Раду України.
Законодавче урегулювання правового режиму зброї, у тому числі, особистої нарізної вогнепальної зброї, є принциповим у контексті здійснення державою функції раціонального облаштування правових відносин у суспільстві та інтересів між суб’єктами права щодо цього об’єкту майнового права.
Тому Президент України повинен розробити проект закону про зброю та скористатися своїм правом законодавчої ініціативи й ініціювати подання проекту закону про зброю до Верховної Ради України.