"Достойна заробітна плата державним службовцям"

Шановний пане Президенте України!
Шановні громадяни!

В умовах нестабільної економічної ситуації в країні, постійного зростання цін на комунальні послуги, продукти харчування, ліки, товари та послуги, що необхідні для життя кожної людини, стрімко погіршується рівень соціального захисту державних службовців. В першу чергу це стосується оплати праці.
Відповідно до статті 33 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХХІІ "Про державну службу" оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ефективну працю. Проте, на сьогодні, державні службовці обласного та районного рівнів отримують настільки мізерну заробітну плату, що вона аж ніяк не приваблює компетентні та досвідчені кадри, а навпаки призводить до плинності кадрів.
Схеми посадових окладів державних службовців, які затверджені постоновою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268, останній раз переглядались у лютому 2008 року. На сьогодні, посадові оклади державних службовців V-VII категорій встановлено на рівні мінімальної заробітної плати, незалежно від посади (від посади спеціаліста найнижчої ланки до завідуючого сектором та заступника начальника відділу на обласному рівні та відповідно до заступника начальника територіального управління на районному рівні), і вони не відрізняються від посадових окладів прибиральників, водіїв, охоронців. Слід зазаначити, що відсутність співвідношення окладів між посадами керівників та спеціалістів суперечить нормам тієї ж статті 33 Закону України "Про державну службу", якою передбачено, що посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків.
При цьому, посадові оклади працівників бюджетної сфери (освіти, медицини, культури), які встановлюються на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298, періодично переглядаються та підвищуються зі збереженням міжпосадових співвідношень.
Так, розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду протягом 2008-20013 років підвищувався 21 раз, чергове підвищення відбулося з 01 вересня 2015 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №371. До речі, цією постановою передбачено зростання заробітної плати залежно від категорії в середньому: педагогічним, медичним працівникам - не менше як на 300-600 гривень, середньому медичному персоналу, працівникам соціального захисту, культури- не менше як на 300-400 гривень.
Розмір надбавок за ранки державних службовців не змінювався з далекого 1999 року.
Крім того, відповідно до Закону України від 02 юерезня 2015 року №213-VIII з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення державних службовців, які передбачені Законом України "Про державну службу", тобто пенсії державним службовцям призначаються на загальних підставах. Тоді незрозумілим є той факт, чому відповідні зміни не внесено до наказу Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 "Про затвердження інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування" та із заробіної плати державних службовців досі продовжуюють утримувати єдиний соціальний внесек у розмірі 6,1%, тоді як з інших категорій застрахованих осіб утримується 3,6%.
Такий підхід до утримання ЄСВ із заробітної плати держслужбовців (яка становить 50% від середньої зарплати по Україні) є дискримінаційним і звужує зміст та обсяг існуючих прав громадянина, що є порушенням ст.22 Конституції України.
Зважаючи на наведене, просимо Вас дати доручення щодо вжиття відповідних заходів стосовно внесення змін до чинного законодаства щодо проведення перерахунку т