Get Microsoft Silverlight
№22/130114-еп

Протидія дезінформації в Україні. Проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії дезінформації". На сьогодні проблема створення й поширення дезінформації є загрозою для національної безпеки України, інтересів фізичних та юридичних осіб, їх прав на достовірну та об'єктивну інформацію. Тож, розробивши відповідний законопроєкт, пропонуємо розглянути питання щодо вдосконалення законодавства України задля встановлення реальної відповідальності для осіб, що спричиняють шкоду суспільним інтересам, уводячи населення в оману.

Автор (ініціатор): Шеляков Михайло Олександрович
Дата оприлюднення: 23 грудня 2021
Законопроєкт розробили студенти академічної групи 04-20-04 другого курсу Інституту підготовки кадрів для органів юстиції України Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Михайло Шеляков у співавторстві з Анною Мирошниченко, Поліною Грековою, Дар’єю Жорнокую



ПРОЄКТ
Уноситься Президентом України
В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ
“ ” 2021 р.



ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії дезінформації


Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:


І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:


1.Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51,ст.1122) такі зміни:

1) у статті 173-1:

гіпотезу викласти в такій редакції:

«Поширення дезінформації»;

диспозицію частини першої викласти в такій редакції:

«Створення, поширення, використання відомостей, що відноситься до дезінформації, що може та/або викликає паніку серед населення та/або уводить в оману, -»

санкцію до частини першої викласти в такій редакції:

«тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботина строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.» ;

диспозицію частини другої викласти в такій редакції:

«Створення, поширення, використання відомостей суб’єктом господарювання (юридичною особою), що відноситься до дезінформації, що може та/або викликає паніку серед населення та/або уводить в оману, -»;

санкцію до частини другої викласти в такій редакції:

«тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до шістсот п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.»;

доповнити приміткою:

«Примітка. Терміни «інформація» та «дезінформація» використовується у розумінні ЗУ «Про інформацію». ».

2) у статті 255:

абзац перший пункту першого частини першої викласти в такій редакції:

«органів Національної поліції (частина перша статті 44, стаття 44-1, частина перша статті 44-3, статті 46-1, 46-2, 51, 51-2, 51-4, 88-1, 89, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частини четверта, сьома - дев’ята статті 121, частини п’ята і сьома статті 122, частина перша статті 122-2, статті 122-2, 122-4, 122-5, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частина третя статті 126, частина четверта статті 127, статті 127-1, 130, частина третя статті 133, стаття 135-1, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, частина восьма статті 152-1, статті 154, 155, 155-2-156, частини перша - четверта статті 156-1, статті 156-2, 156-4, 159, 160, 162, 162-3, частина перша статті 163-17, статті 164 - 164-11, 164-15, 164-16, 165-1, 165-2, 166-14 - 166-18, 166-27, 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), 172-9-1, 172-9-2, 173, 173-1 (за винятком, якщо вчинене суб’єктом господарювання (юридичною особою)), 173-2, 173-4, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 181-1, 182 - 183-1, частини перша - третя, сьома статті 184, статті 184-1 - 185-2, 185-4 - 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 - 187, 188-28, 188-47, 189 - 195-6, статті 204-1, 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-19, 212-20, 212-22-212-24);»

абзац двадцять другий пункту першого частини першої викласти в такій редакції:

«Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, її представники в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (стаття 164-6 - в частині демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів на каналах мовлення телебачення України; стаття 164-7 - в частині порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів на каналах мовлення телебачення України; стаття 164-8 - в частині недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу на каналах мовлення телебачення України; стаття 173-1 – в частині створення, поширення, використання відомостей суб’єктом господарювання (юридичною особою), що відноситься до дезінформації, що може та/або викликає паніку серед населення та/або уводить в оману; 212-9 - в частині порушення порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму, порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів з використанням електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації; стаття 212-11 - в частині ненадання можливості оприлюднити відповідь щодо інформації, поширеної стосовно суб’єкта виборчого процесу електронним (аудіовізуальним) засобом масової інформації);»


2. Закону України «Про інформацію» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 48, ст.650) такі зміни:

1) доповнити частину першу статті першої таким абзацом:

«Дезінформація - навмисно створена, керована з певною метою (ввести в оману, поширити ідеї, наративи тощо) та доступна для перевірки повністю або частково неправдива інформація (стаття, репортаж, інша публікація, що є доступними до двох та більше осіб) у різних формах (текстова, візуальна, аудіо тощо), що імітує інформацію, що відповідає дійсності та поширюється на певну аудиторію.».


3. Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 48, ст.296) такі зміни:

1) Доповнити статтю тринадцяту такими абзацами:

«нагляд за додержання законодавства України щодо протидії дезінформації;»;

«попереджувати поширення завідомо неправдивих відомостей, що можуть уводити в оману та/або спричинити паніку серед населення».

2) Доповнити статтю п’ятнадцяту таким абзацом:

«участь у розробці і реалізації державної політики у сфері протидії дезінформації».


4. Закону України «Про Національну поліцію» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 40-41, ст.379) такі зміни:

1) Доповнити статтю двадцять третю пунктом тридцять шість:

«у межах своєї компетенції, визначеної законом, здійснює контроль за дотриманням вимог законів та інших нормативно-правових актів щодо попередження та протидії дезінформації;».


5. Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356) такі зміни:

1) Викласти частину другу статті 200 у такій редакції:

«Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Суб’єктивне право на достовірну інформацію захищається законом.».

2) Доповнити частиною сьомою статтю 277:

«Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї дезінформації, має право на відповідь, а також право вимагати спростування та усунення цієї інформації. Держава на інтереси якої посягає особа, що створює та (або) поширює дезінформацію, що спричиняє та (або) може спричинити паніку серед населення має право вимагати спростування та усунення цієї інформації.».

3) Доповнити статтею 278-1:

«Заборона створення та (або) поширення інформації, яка може спричинити та (або) спричиняє порушення публічного порядку

1. Якщо особа порушує законодавство у сфері протидії дезінформації у газеті, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які готуються до випуску у світ, суд може заборонити розповсюдження відповідної інформації.

2. Якщо особа порушує законодавство у сфері протидії дезінформації у номері (випуску) газети, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які випущені у світ, суд може заборонити (припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення порушення неможливе, - вилучити тираж газети, книги тощо з метою його знищення.».


6. Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 10, ст. 43) такі зміни:

1) Доповнити частиною десятою статтю четверту:

«Держава гарантує реалізацію прав на достовірну інформацію та протидіє поширенню дезінформації, попереджає виникнення негативного впливу дезінформації на фізичних та юридичних осіб.».

2) Доповнити частину другу статті тридцять сьомої пунктом «д»:

«умисне порушення законодавства у сфері протидії дезінформації чотири та більше разів, що встановлено судом.».

3) Доповнити частиною сьомою статтю сорок восьму:

«Забороняється внесення змін або знищення журналу обліку передач, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію. Суб’єкт зобов’язаний надати такий журнал на вимогу суду, органів Національної поліції, Національної ради телебачення та радіомовлення в межах цивільного та/або провадження про адміністративне правопорушення.».

4) Викласти пункт «і» частини першої статті п’ятдесят дев’ятої у такій редакції:

«розмістити спростування поширеної інформації, визнаної недостовірною, наклепницькою, необ’єктивною, такою, що може спричинити паніку серед населення тощо».

5) Доповнити пунктом «й» частину першу статті п’ятдесят дев’ятої такій редакції:

«дотримуватися законодавства у сфері протидії поширенню дезінформації, сприяти виконанню здійснення стратегії та не поширювати недостовірну та/або наклепницьку та/або необ’єктивну та/або таку, що може спричинити паніку серед населення інформацію.».


7. Закон України «Про національну безпеку України» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 31, ст.241) такі зміни:

1) Доповнити пунктом двадцять п’ятим частину першу статті першої:

«інформаційна безпека – складова національної безпеки, що характеризує стан захищеності інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, при якому запобігається завдання шкоди через поширення дезінформації, неповної, несвоєчасної та недостовірної поширюваної інформації, порушення цілісності та доступності інформації, несанкціонований обіг інформації з обмеженим доступом, а також через негативний інформаційно-психологічний вплив та умисне спричинення негативних наслідків застосування інформаційних технологій.».


ІІ. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у місячний строк до дня набрання чинності цим Законом:

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність з цим Законом.

3.Національній раді з питань телебачення та радіомовлення місячний строк до дня набрання чинності цим Законом:

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.



Голова Верховної Ради України Руслан СТЕФАНЧУК
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Зубченко Олександр Михайлович
08 січня 2022
2.
Аветюк Руслана Арнольдівна
03 січня 2022
3.
Ладоньщикова Надія Миколаївна
29 грудня 2021
4.
Кудря Володимир Володимирович
29 грудня 2021
5.
Недільська Анна-Вікторія Володимирівна
28 грудня 2021
6.
Дромбінська Алла Андріївна
28 грудня 2021
7.
Лубенець Сергій Миколайович
28 грудня 2021
8.
Клімов Сергій Борисович
28 грудня 2021
9.
Торцева Анастасія Сергіївна
27 грудня 2021
10.
Ярема Соломія Романівна
27 грудня 2021
11.
Жук В'ячеслав Миколайович
26 грудня 2021
12.
Саранцев Олександр Юрійович
26 грудня 2021
13.
Захарова Любов Василівна
26 грудня 2021
14.
Грекова Ірина Юріївна
24 грудня 2021
15.
Яковцева Лідія Тимофіївна
24 грудня 2021
16.
Грекова Поліна Олександрівна
24 грудня 2021
17.
Охріменко Олександра Антонівна
24 грудня 2021
18.
Падалиця Сергій Миколайович
24 грудня 2021
19.
Гречановський Артем Борисович
24 грудня 2021
20.
Мирошниченко Анна Олександрівна
23 грудня 2021
21.
Шеляков Михайло Олександрович
23 грудня 2021
21
голосів з 25000
необхідних
Не підтримано
Збір підписів завершено