№22/132524-еп

Підвищення рівня грошового, матеріального забезпечення поліцейських, їх соціальної та правової захищеності

Автор (ініціатор): Мунтянов Євген Степанович
Дата оприлюднення: 13 січня 2022
Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцію покладаються такі завдання: забезпечення публічної безпеки і порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності, надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Служба в поліції є службою з постійним підвищеним ризиком для здоровя та життя поліцейського, про свідчать непоодинокі випадки загибелі та травмування працівників поліції при виконанні ними службових обов’язків (самий відомий випадок це розстріл наряду (екіпажу) патрульної поліції в м. Дніпро восени 2016 року).
Поряд з цим служба в поліції по суті передбачає виконання обов’язків в понадурочний час, ненормований графік служби, інші специфічні умови, які впливають на передчасне старіння організму людини, впливає на психо-фізичний стан, стосунки у родині, тощо.
Не зважаючи на ці та інші фактори рівень грошового забезпечення працівників поліції, їх правового та соціального захисту залишають бажати кращого.
В грудні минулого, 2021 року, мала місце ситуація з невиплатою поліцейським вже майже традиційних передноворічних виплат, які отримали в середовищі працівників поліції назву «13-зарплатня», «новорічна премія», тощо, та які раніше виплачувались за рахунок економії коштів фонду оплати праці.
Незадовільний рівень фінансування Національної поліції за рахунок коштів Державного бюджету в минулому році позбавив працівників поліції таких виплат та позбавив багатьох з них можливості навіть придбати новорічні подарунки дітям.
Зазначена подія мала місце на фоні того, що представники інших правоохоронних органів (прокуратури, НАБУ, ДБР, БЕБ) отримують грошове забезпечення/зарплатню на декілька порядків вище ніж поліцейські, але при цьому наявна у вільному доступі, в тому числі в мережі Інтернет, статистична інформація та інфографіка вказують на те, що ефективність роботи таких органів на декілька порядків нижча від поліції.
До того ж працівники вказаних органів отримали досить високі виплати премій та матеріальної допомоги на вирішення соціально – побутових питань у розмірах в декілька десятків тисяч грн. (навіть, в розмірі від маже 30 тисяч гривень до понад 50 тис гривень, працівники БЕБ, які ще фактично працювати не почали).
Починаючи з 2019 року бюджет Національної поліції, в першу чергу в плані витрат на оплату праці фактично не переглядався, що призвело до того, що рівень грошового забезпечення поліцейських на сьогоднішній день є нижчим за середній рівень оплати праці (розмірів заробітної плати) як в цілому в державі так і окремо, в розрізі регіонів.
Разом з цим минулого року фактично не були виділені кошти для доплат поліцейським відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 29.04.2020 №375 (здійснення доплати було зроблено тільки за січень – першу половину лютого 2021р, при наявності боргу ще за грудень 2020р), які в умовах низького рівня грошового забезпечення багатьма поліцейськими сприймались як додатковий тимчасовий засіб з «підтримання штанів».
Саме низький рівень грошового забезпечення, недосконалість законодавства в частині соціального та правового захисту поліцейських призводить до відтоку професійно досвідчених кадрів, знижує мотивацію до продовження служіння інтересам народу, суспільства, держави, породжує формалізм у виконанні службових обов’язків та може призвести до підвищення корупційних ризиків.
Окремо хочеться зазначити, що незахищеність правоохоронців від протиправних посягань, низький поріг відповідальність за кримінальні та адміністративні правопорушення щодо працівника правоохоронного органу та його близьких родичів також є де мотивуючим фактором, яки сприяє відторгненню бажання продовжувати службу в поліції.
З врахуванням зазначеного та резюмуючи викладене можна дійти лише одного висновку: бідна поліція дорого обходиться Українській Державі.
За результатом обговорення у спільнотах поліцейських в мережі інтернет ( в першу чергу в месенджері «Телеграм») проблемних питань грошового та в цілому матеріального забезпечення, соціального та правового захисту тобто за ініціативою «знизу», колективно були напрацьовані пропозиції поліцейських з таких питань, оформлені у вигляді законопроекту.
Просимо розглянути такі пропозиції та питання щодо можливості звернення до Верховної Ради України із законодавчою ініціативою про розгляд та прийняття розробленого за ініціативою самих поліцейських проекту Закону України ««Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення матеріального забезпечення, соціального та правового захисту поліцейських, забезпечення здійснення поліцейських повноважень», текст якого приводиться нижче.

ПРОЕКТ



ЗАКОН УКРАЇНИ
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення матеріального забезпечення, соціального та правового захисту поліцейських, забезпечення здійснення поліцейських повноважень»
__________________________________________________

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести до Закону України "Про Національну поліцію" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40-41, ст. 1970, стаття 379) такі зміни:

1. Частину третю статті 18 викласти в наступні редакції:
Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та на вимогу особи, до якої звертається поліцейський, пред’явити службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. Фотографування та відео зйомка службового посвідчення поліцейського не дозволяється.

2. Частину першу статті 20 викласти в наступні редакції:
1. Поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно.
Відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння якого не закінчився підлягає відшкодуванню виключно в разі звільнення протягом першого року служби поліцейських, вперше прийнятих на службу до поліції та у випадках, визначених у пунктах 5, 6, 9, 91, 10 та 11 частини першої статті 77 цього закону

3. Частину першу статті 44 викласти в наступні редакції:
1. Поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою та інших бойових мистецтв) для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, у разі невиконання вимоги поліцейського триматися на визначену відстань від нього, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.

4. Пункт 7 частини десятої статті 62 викласти в наступні редакції:
7) під час виконання поліцейських повноважень користується безоплатно всіма видами громадського транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом. Поліцейські, які виконують повноваження поліції на транспортних засобах, крім того, мають право на безоплатний проїзд у поїздах, на річкових і морських суднах. Під час службових відряджень поліцейським видається службовий проїзний документ, який діє на всіх видах транспорту та підлягає обміну на квиток (інший проїзний документ встановленого зразка).

5. Частину десяту статті 62 доповнити пунктом 8 наступного змісту:
8. поліцейські мають право на позачергове розміщення в готелях при пред’явленні службового посвідчення та посвідчення про відрядження;

6. Пункт 8 частини десятої статті 62 вважати пунктом 9.

7. Статтю 66 викласти в наступній редакції:
Поліцейський не може під час проходження служби займатися іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, тренерської, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

8. Пункт 5 частини другої статті 78 викласти в наступній редакції:
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі, Державній пенітенціарній службі, податковій міліції.

9. Частину другу статті 78 доповнити пунктом 7:
7) час навчання в межах до п’яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.

10. Частину другу статті 84 викласти в наступні редакції:
2. Чергові спеціальні звання поліції на один ступінь вище від спеціального звання, передбаченого займаною штатною посадою, можуть присвоюватися в порядку заохочення після закінчення не менше ніж півтора строку вислуги у попередньому спеціальному званні.
Чергові спеціальні звання поліції на один ступінь вище від спеціального звання, передбаченого займаною штатною посадою, можуть присвоюватися після закінчення не менше ніж двох строків вислуги у попередньому спеціальному званні поліцейському, який на момент його присвоєння не має діючого дисциплінарного стягнення.
Зазначене в цій частині положення не поширюється на випадки, коли спеціальним званням, передбаченим штатною посадою, є спеціальне звання старшого сержанта поліції або полковника поліції.
11. Статтю 91 доповнити частиною шостою:
6. Поліцейським, які періодично залучаються до несення служби у добовому наряді та для яких така форма несення служби не носить позмінного характеру, надається час для відпочинку не менший ніж 48 годин

12. Статтю 94викласти в наступній редакції:
Стаття 94. Грошове забезпечення поліцейських
1. Грошове забезпечення поліцейських повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов’язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників поліції.
2. Поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня та/або вченого звання.
3. Грошове забезпечення поліцейських складається з:
1) посадового окладу;
2) доплати за спеціального звання;
3) надбавки за вислугу років;
4) доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці;
5) доплати за науковий ступінь та/або вчене звання;
6) премії (розмір якої у разі її встановлення не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу).
4. Особливі умови та розміри грошового забезпечення поліцейських визначаються Кабінетом Міністрів України. Посадовий оклад поліцейських не може становити менше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, крім курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
5. Посадовий оклад курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських не може становити менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Посадові оклади курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, збільшуються на тарифний коефіцієнт у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
6. Поліцейським виплачується щомісячна надбавка за вислугу років (строк служби) у розмірах: за наявності стажу служби в поліції від одного до двох років - 5 відсотків, від двох до чотирьох років – 10 відсотків, від чотирьох до семи років – 15 відсотків, від семи до десяти років – 20 відсотків, від десяти до тринадцяти років – 25 відсотків, від тринадцяти до шістнадцяти років – 30 відсотків, від шістнадцяти до дев'ятнадцяти років – 35 відсотків, від дев'ятнадцяти до двадцяти двох років – 40 відсотків, від двадцяти двох до двадцяти п'яти років – 45 відсотків, понад двадцять п'ять років – 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років поліцейським затверджується Кабінетом Міністрів України.
7. За поліцейськими, які тимчасово проходять службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
8. Поліцейські, відряджені до інших органів державної влади, установ, організацій та прикомандировані відповідно до цього Закону, отримують грошове забезпечення, враховуючи посадовий оклад за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інші види грошового забезпечення, визначені цим Законом.
9. Доплати поліцейським за науковий ступінь та почесне звання, інтенсивність та умови служби, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації здійснюються в порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
10. Один раз на рік поліцейському виплачується матеріальна допомога на оздоровлення, яка не може бути меншої розміру місячного грошового забезпечення.
Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення здійснюється не пізніше місяця, в якому поліцейський виявив бажання використати щорічну відпустку або її основну частину.
11. Поліцейським, які несуть службу в умовах карантинних обмежень, введених для протидії поширенню епідемій та епізоотій, в зонах та на територіях проведення антитерористичної операції, операції об’єднаних сил, районах стихійних лих, в умовах надзвичайного та військового станів, в особливий період, тощо, доплати, встановлені законами України, Постановами Верховної Ради України, Указами Президента України, Постановами Кабінету Міністрів України виплачуються не пізніше місяця, наступного за місяцем, коли вони виконували службові обов’язки у вказаних умовах.
12. Поліцейським, які вперше прийняті на службу в поліцію та пройшли курс первинної професійної та виплачується матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань у розмірі одного місячного грошового утримання.
Поліцейським, які повторно прийняті на службу в поліцію після звільнення з підстав, визначених пунктом 7 частини першої статті 77 цього Закону виплачується матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань у розмірі одного місячного грошового утримання, в разі якщо вони не отримували таку допомогу при попередньому прийнятті на службу.
13. В разі звільнення протягом першого року служби поліцейських, визначених у абзацах першому та другому частини дванадцятої цієї статті, з підстав, визначених у пунктах 5, 6, 9, 91, 10 та 11 частини першої статті 77 цього закону виплачена їм матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань підлягає поверненню.
14. Поліцейським, які звільняються зі служби через скорочення штатів або через стан здоров’я виплачується одноразова матеріальна допомога у подвійному розмірі місячного грошового утримання;
15. Дія цієї статті не може бути скасована, припинена чи зупинена шляхом прийняття окремих положень Закону України «Про державний бюджет України» на певний рік або іншими законами, дія яких обмежена у часі.

13. частину другу статті 95 викласти в наступні редакції:
2. У разі відсутності за місцем проходження служби, місцем проживання або тимчасового перебування поліцейських закладу охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ України чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, необхідного для надання медичної допомоги, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров’я в порядку та на умовах, визначених Національної службою здоров’я України незалежно від наявності у поліцейського декларації про медичне обслуговування.

14. Частину першу статті 96 викласти в наступні редакції:
1. Поліцейські забезпечуються житлом на підставах і в порядку, визначених житловим законодавством.
Під час навчання курсанти (слухачі) вищих навчальних закладів зі специфічними умовами навчання забезпечуються житловими приміщеннями у гуртожитках з належними санітарними умовами на безоплатній основі.
15. Частину третю статті 96 доповнити абзацем другим та третім наступного змісту:
3. Поліцейські мають право на приватизацію наданих їм житлових приміщень в гуртожитках та службових житлових приміщень в разі проживання в них не менше трьох років та наявності строку служби в одному територіальному чи міжрегіональному територіальному органі поліції не менше п’яти років.
В разі загибелі поліцейського таке право зберігається за членами його родини за умови проживання в таких приміщеннях не менше трьох років, незалежно від наявності строку служби в поліції загиблого.

16. Статтю 96 доповнити частиною шостою наступного змісту:
6. Поліцейським, які мають строк служби в поліції не менше ніж п’ять років, може надаватись кредит для придбання житла за відсотковою ставкою, яка не перевищує облікову ставку Національного Банку України.
Умови та порядок надання таких кредитів визначаються Кабінетом Міністрів України.

17. Статтю 102 доповнити частиною третьою наступного змісту:
3. Поліцейські, звільнені зі служби через скорочення штатів та стаж служби (вислуга років) яких в поліції на день звільнення становить двадцять років та більше в календарному обчисленні мають право на пенсію в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

18. Статтю 103 доповнити частиною третьою наступного змісту:
3. Особа, у якої один із батьків є поліцейським має право на першочергове влаштування до дошкільного навчального закладу.

IІ. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) такі зміни:

1. статтю 185 викласти в наступній редакції:
Стаття 185. Образа чи цькування поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця або злісна непокора їх законному розпорядженню або вимозі
Образа чи цькування поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, що полягає у висловлюванні на його адресу образливих виразів, в тому числі з використанням лайки та ненормативної лексики, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку -
тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку -
тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Підбурювання до вчинення дій, передбачених частинами першою або другою цієї статті
тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

2. Частину першу статті 263 викласти в наступній редакції:
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як п’ять години.

3. Статтю 263 доповнити частиною четвертою наступного змісту:
Особи, які вчинили правопорушення, які не зазначені в частинах другій та третій цієї статті та за які передбачена санкція у вигляді адміністративного арешту можуть бути затримані на строк до трьох діб.

ІІІ. Внести до Кримінального кодексу України ((Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131) такі зміни:

1. Частину другу та третю статті 342 викласти в наступній редакції:
2. Опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків, державному виконавцю чи приватному виконавцю під час примусового виконання рішень, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов'язків щодо охорони громадського порядку або уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб -
карається арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від одного до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з примушенням цих осіб шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій, -
караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на то самий строк.

2. Статтю 343 викласти в наступній редакції:
Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, судового експерта, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця
1. Вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу, судового експерта, працівника органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, а також близького родича державного виконавця або приватного виконавця з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків, здійсненню судово-експертної діяльності або добитися прийняття незаконного рішення -
карається штрафом від п’ятиста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк від трьох до шести місяців.
2. Ті самі дії, якщо вони перешкодили запобіганню кримінальному правопорушенню чи затриманню особи, яка його вчинила, або вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, -
караються обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.

3. Статтю 345 викласти в наступній редакції:
Стаття 345. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу або його близьких родичів
1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків -
карається обмеженням волі на строк від одного до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків -
карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені по відношенню до близьких родичів працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
4. Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам тяжкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
5. Дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчинені по відношенню до близьких родичів працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків -
карається позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.
6. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.


IІI. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності через шістдесят днів, після дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня опублікування цього Закону:
прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.


Голова Верховної Ради
України
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Дзюба Володимир Ігорович
28 січня 2022
2.
Омельченко Ольга Миколаївна
28 січня 2022
3.
Гарькава Владислава Сергіївна
28 січня 2022
4.
Галай Віктор Володимирович
28 січня 2022
5.
Гарькавий Сергій Володимирович
28 січня 2022
6.
Грищук Оксана Олександрівна
28 січня 2022
7.
Андрєєва Юлія Сергіївна
28 січня 2022
8.
Алімов Степан Вікторович
28 січня 2022
9.
Димитрищук Олександр Олегович
28 січня 2022
10.
Батько Ігор Іванович
28 січня 2022
11.
Шморгун Ольга Андріївна
28 січня 2022
12.
Скрипник Крістіна В'ячеславівна
28 січня 2022
13.
Нечитайло Євген Володимирович
28 січня 2022
14.
Комарова Юлія Василівна
28 січня 2022
15.
Митник Микола Михайлович
28 січня 2022
16.
Савченко Віталій Іванович
28 січня 2022
17.
Алексєєв Олексій Миколайович
28 січня 2022
18.
Калашнікова Ганна Вікторівна
28 січня 2022
19.
Попок Володимир Юрійович
28 січня 2022
20.
Хильченко Іван Олександрович
28 січня 2022
21.
Сабіров Віктор Геннадійович
28 січня 2022
22.
Вихристенко Антон Миколайович
28 січня 2022
23.
Гаврилюк Христина Іванівна
28 січня 2022
24.
Виходець Артем Вячеславович
28 січня 2022
25.
Ванкевич Михайло Сергійович
28 січня 2022
26.
Перехрест Дмитро Сергійович
28 січня 2022
27.
Бондаренко Ольга Миколаївна
28 січня 2022
28.
Ейнуллаєв Октай Аташ-Огли
28 січня 2022
29.
Горячківська Юлія Володимирівна
28 січня 2022
30.
Варава Денис Романович
28 січня 2022
2050
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 75 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.