Запровадження системи електронного адміністрування ПДВ в повному обсязі було передбачено з 01 липня 2015 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VІІІ. В подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» № 643-VІІІ від 16 липня 2015 року були внесені зміни до Податкового кодексу, зміст яких зводиться до перенесення запровадження системи електронного адміністрування ПДВ в звичайному режимі на 01 жовтня 2015 року.
Система електронного адміністрування ПДВ спрямована на знищення схем мінімізації податку на додану вартість із застосуванням фіктивних суб’єктів господарської діяльності та транзитних підприємств, які тривалий час використовувались окремими суб’єктами реального сектору економіки з метою ухилення від сплати ПДВ.
Повноцінне запровадження електронного адміністрування ПДВ дозволяє покупцям товарів (послуг) формувати податковий кредит з ПДВ фактично лише після сплати податку його контрагентом чи постачальниками контрагента до державного бюджету. Тобто запроваджено правильний принцип формування податкового кредиту покупцем лише після сплати ПДВ до бюджету в ланцюгу постачання.
Проте із формули обрахунку сум ПДВ, які можуть бути надані постачальниками в якості податкового кредиту покупцям товарів (послуг) не були виключені підприємства, які не сплачують ПДВ до бюджету, а залишають його у своєму розпорядженні – сільськогосподарські виробники. Залишення таких суб’єктів у формулі обрахунку ПДВ має суттєві ризики продовження незаконного ухилення суб’єктами реального сектору економіки (вигодонабувачами) від сплати податку на додану вартість шляхом використання при формуванні штучного податкового кредиту сільськогосподарських підприємств - суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ.
Чинне податкове законодавство передбачає, що сільськогосподарські підприємства – суб’єкти спеціального режиму оподаткування ПДВ, які суми податкових зобов’язань з ПДВ не сплачують до бюджету, а залишають у власному розпорядженні, отримують право надавати іншим суб’єктам в ланцюгу постачання податковий кредит з ПДВ на загальних підставах, фактично не сплачуючи ПДВ до бюджету самостійно та не маючи власних джерел формування податкового кредиту зі сплаченого ПДВ.
Отже діюча система електронного адміністрування ПДВ залишає можливості недобросовісним суб’єктам реального сектору економіки формувати штучний податковий кредит з ПДВ із використанням сільськогосподарських підприємств–суб’єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ.
Обґрунтовані занепокоєння щодо продовження дії податкових пільг з ПДВ також були висловлені й в статті видання «Економічна правда» (http://www.epravda.com.ua/publications/2015/07/1/548735/) «Між МВФ, дефолтом та аграрним лобі. Чи треба скасовувати податкові пільги для мільярдерів?» , що викликає сумніви в доцільності продовження існуючої системи пільгового оподаткування сільськогосподарських підприємств – суб’єктів спеціального режиму.
Існуюча система спеціального режиму оподаткування ПДВ сільськогосподарських підприємств використовується не для підтримки реальних сільськогосподарських виробників, а в основному з метою мінімізації податкових зобов’язань з ПДВ підприємствами, в продукції яких є значна додана вартість, і які не бажають сплачувати ПДВ до бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40 Конституції України, Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР зі змінами та доповненнями, прошу Вас вжити всіх передбачених законодавством заходів, спрямованих на скасування діючого спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільськогосподарських підприємств з метою недопущення використання таких підприємств в схемах ухилення від сплати ПДВ.