№22/134198-еп

Затвердження Державного прапора України

Автор (ініціатор): Болотов Назар Андрійович
Дата оприлюднення: 04 лютого 2022
Шановний Пане Президенте, шановний Офіс Президента України, вельмишановний Український Народе,
До вашого відома подається петиція щодо затвердження Державним прапором України стягу із двох рівновеликих горизонтальних смуг жовтого і синього кольорів (жовтий-зверху, синій-знизу).
Керуючись наступними фактами, прошу внести зміни до ст.20 Конституції України шляхом заміни слів "Державним прапором України є стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів" на "Державним прапором України є стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг жовтого і синього кольорів в порядку жовтий - зверху, синій - знизу" та, згідно до статті 156 Конституції України, подати відповідний законопроект до Верховної Ради України та у разі його схвалення 2/3 від конституційного складу Верховної Ради України, згідно статті 72 та статті 156 Конституції України,призначити всеукраїнський референдум щодо затвердження даних змін до Конституції України:
1.Чинний прапор було вперше затверджено Українською Центральною Радою 14 січня (27 січня) 1918 р
Центральна Рада на засіданні під головуванням Михайла Грушевського затвердила тимчасовий закон про флот УНР, у якому визначалося:

« . Прапором української військової фльоти є полотнище о двох – блакитному і жовтому кольорах.
Згодом за панування російського монархіста, кадрового офіцера Білої Армії Росії та загарбника Павла Скоропадського було затверджено даний прапор як державний.
З цього ми робимо висновок, що даний прапор був морським і основним був жовто-синій,який у нас прийнято і досі так називати.
2.Український прапор суперечить центрально-європейській вексилологічній традиції, заснованій на геральдиці. Згідно з цією традицією, верхня смуга прапора держави (королівства, князівства, республіки тощо) має колір гербової фігури державного герба, нижня смуга — колір щита. Наприклад, біло-червоний прапор Польщі, гербом якої є білий орел на червоному тлі, або чорно-червоно-жовтий прапор Німеччини, гербом якої є чорний орел із червоним озброєнням на золотому щиті.
В нашому випадку Тризуб на Малому та Великому Держаних Гербах України є жовтим, а полотно синім, що ще раз підтверджує правильність даних думок.
3. Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі – Вищу Духовність. Синє ж — це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої твори, сподіваючись, що вони не зловживатимуть нею.
Кольори нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи та людського буття – вогонь (жовтий колір) та воду (синій). Логічно припустити, що лише поєднання «жовтий – зверху, синій – знизу» відображає вічну симетрію – божественну гармонію цих стихій.
Інакше ж, якщо розмістити їх навпаки, це означатиме порушення світопорядку, катастрофу, за якої вода гасить вогонь…
Саме таку, золото-блакитну символіку і принесли колись трипільці за часів грандіозного переселення народів із Північного Причорномор'я за три тисячоліття до н. е., зокрема й до Індії, де вона збереглася донині у первісному вигляді. Ця країна буквально вся прикрашена таким поєднанням кольорів. Але там ви ніде не побачите, щоб синє домінувало над жовтим.

Деякі типи історики кажуть, що в Київській Русі не було жовто-синіх кольорів на прапорах. Це не правда. Князя Володимира називали "Червоним сонечком" не тому, що він нагадував сонце, а тому, що центральним елементом на його прапорах було Сонце.

Русичі поклонялися Сонцю, і тому жовтий колір був чільним кольором дохристиянської символіки Русі. І той самий Лев на гербі міста Львова взявся там не тому, що по околицях міста колись бігали леви, а тому, що Лев — стародавній символ бога Сонця (Мітри у персів, богів Сонця Дажбога-Хорса-Ярили - у слов'ян).
4. Китайське попередження Леоніду Кравчуку
Пропоную ознайомитися з кваліфікованим дослідженням цієї теми, чиє резюме однозначно-вичерпно відповідає на питання, яким бути Державному прапору України - синьо-жовтим або жовто-синім:

Якось ще на початку 1992 року китайська художниця Мао Мао попросила на одному творчому заході тодішнього Президента України Леоніда Кравчука зробити все від нього залежне, щоб у самостійній Україні, що тільки виникла, перш за все змінили розміщення квітів на головному державному символі — синьо–жовтому прапорі.
Мовляв, якщо він і надалі залишатиметься таким самим, то під цим поєднанням квітів на країну чекає неминуча деградація, зрада, занепад і, нарешті, крах. Адже синє зверху та жовте знизу, за словами художниці, утворюють гексаграму «Пі». А це, згідно з класичною китайською Книгою змін «І-цзін», — одна з чотирьох найгірших комбінацій. І розшифровують її так: «Будьте пильними та завбачливими. Не беріться за жодну важливу справу, тому що вона швидше не справдиться, ніж справдиться.

Ваше оточення не розуміє вас, ви без жодних підстав сваритеся з іншими.
Тоді як зворотне розташування квітів, коли жовте розташоване вгорі, а синє - внизу, утворює зовсім іншу гексаграму "Тай", яка означає: "Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя. Розвиток».

Проте Л. Кравчук, якого поети-нардепи переконали, що синьо-жовтий прапор символізує мирне небо та золоту українську пшеницю під ним, тоді пожартував: що корисно, мовляв, для китайця, то для українця — смерть і навпаки.
Заключення:
Під жовто-синім прапором йшли у бій українські юнаки під Крутами. Колишній глава Генерального секретаріату Володимир Винниченко згодом писав: «…Ми рішуче нічого не змінювали по суті тієї державності, яка була за Тимчасового уряду… Ми тільки змінювали національну форму її — замість біло-синьо-червоного прапора ми вішали жовто-блакитний»
Прошу весь Український Народ підтримати дану петицію, Президента України та Офіс Президента України виступити з відповідною законодавчою ініціативою у Верховній Раді України та у разі підтримки 2/3 від Конституційного складу Верховної Ради України призначити всеукраїнський референдум щодо затвердження Державного прапора України.
Відновимо історичну справедливість та змінимо долю України на краще!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Сідляренко Віктор Ігорович
24 квітня 2022
2.
Маковей Олег Йосипович
02 квітня 2022
3.
Войтович Василь Богданович
02 квітня 2022
4.
Волошина Ксенія Сергіївна
01 квітня 2022
5.
Зенталь Олена Володимирівна
16 березня 2022
6.
Савчук Вячеслав Богданович
20 лютого 2022
7.
Бережна Тетяна Іванівна
17 лютого 2022
8.
Желіба Леонід Мойсейович
16 лютого 2022
9.
Бородін Ігор Віталійович
12 лютого 2022
10.
Олеярник Олександр Вікторович
12 лютого 2022
11.
Трашутін Єгор Ігорович
12 лютого 2022
12.
Мальченко Сергій Олександрович
12 лютого 2022
13.
Куреткова Жанна Олександрівна
12 лютого 2022
14.
Війтишин Галина Іванівна
11 лютого 2022
15.
Ляхов Андрій Вікторович
11 лютого 2022
16.
Базюк Андрій Миколайович
11 лютого 2022
17.
Буртова Любов Вікторівна
11 лютого 2022
18.
Писаревський Вадим Євгенович
10 лютого 2022
19.
Соколова Ольга Володимирівна
10 лютого 2022
20.
Кудря Володимир Володимирович
10 лютого 2022
21.
Гудич Олександр Олександрович
09 лютого 2022
22.
Лучук Станіслав Миколайович
09 лютого 2022
23.
Баран Ігор Михайлович
09 лютого 2022
24.
Бачківський Руслан Петрович
08 лютого 2022
25.
Науменко Ольга Петрівна
08 лютого 2022
26.
Романенко Сергій Євгенович
08 лютого 2022
27.
Дякун Ольга Богданівна
08 лютого 2022
28.
Болотова Вікторія Валентинівна
07 лютого 2022
29.
Венгринович Петро Омелянович
07 лютого 2022
30.
Абачкін Микола Михайлович
07 лютого 2022
80
голосів з 25000
необхідних
Не підтримано
Збір підписів завершено