Рада Безпеки ООН (далі РБ ООН) уповноважена «розслідувати будь-який спір чи будь-яку ситуацію, яка може спричинити міжнародні зіткнення чи викликати спір або будь-яку іншу ситуацію, для визначення того, чи не може продовження цього спору чи ситуації загрожувати підтримці міжнародного миру і безпеки». Стаття 25 Статуту ООН говорить: «Члени Організації погоджуються, відповідно до цього Статуту, підкорятися рішенням Ради Безпеки і виконувати їх».
Постійні члени РБ ООН мають право вето на всі рішення РБ ООН.
Російська Федерація зайняла місце постійного члена РБ ООН замість СРСР. Російська Федерація є державою агресором, становить загрозу миру і безпеці в Україні та в усьому світі. РФ зловживає правами постійного члена РБ ООН, ускладнюючи вирішення міждержавних конфліктів, залишаючись безкарною за агресію проти інших держав, в тому числі України.
Підставою отримання Російською Федерацією місця в РБ ООН є Рішення Ради Глав Держав Співдружності Незалежних Держав від 21 грудня 1991 року, підписане та ратифіковане 11 державами (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна).
Пункт 1 рішення стверджує:
Держави Співдружності підтримують Росію в тому, щоб вона продовжила членство СРСР в ООН, включаючи постійне членство в Раді Безпеки, та інших міжнародних організаціях.
Це рішення можна вважати легітимним, оскільки воно підтримане більш ніж половиною з 15-ти держав, утворених в результаті розпаду СРСР. Якщо частина держав денонсує це рішення, після чого воно залишиться ратифікованим не більше, ніж сімома державами, то його легітимність, як і повноваження РФ в РБ ООН, можливо буде поставити під сумнів.
Отже, механізм позбавлення РФ повноважень постійного члена РБ ООН наступний:
1. Публічно заявити про наміри України позбавити РФ статусу постійного члена РБ ООН.
2. Скликати самміт восьми держав, які утворилися в результаті розпаду СРСР, Грузії, України, Азербайджану, Молдови (ГУАМ), Узбекистану (теж колись входив в ГУАМ, яка навіть називалась ГУУАМ, проводить власну політику, не залежну від РФ), Естонії, Латвії, Литви.
3. Прийняти на саміті спільну заяву про наміри позбавити РФ повноважень постійного члена РБ ООН.
4. Україна, Азербайджан, Молдова, Узбекистан повинні денонсувати Рішення Ради Глав Держав Співдружності Незалежних Держав від 21 грудня 1991 року повністю, або в частині, яка надає РФ повноваження постійного члена РБ ООН.
5. Звернутися в секретаріат ООН з заявою про втрату РФ прав постійного членства в РБ ООН, в зв‘язку з чим РФ не повинна допускатися на засідання РБ ООН як постійний член. Виносити дане питання на Генасамблею ООН не слід, поки не буде достатньої його підтримки.
Рекомендую Президенту України вжити вищевказаних заходів, можливо, з певними модифікаціями, що дозволить ефективно виконати конституційний обов‘язок гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України.