В умовах війни зрозуміло, що використати кошти, надані в рамках програми е-підтримки практично неможливо. Важко уявити, якому "естету" в ці часи терміново заманеться піти в театри чи кіно, а особам у віці до 60 років - в фітнес центр.
Водночас, в населення тотально можуть виникати непередбачувані ситуації з (не-)оплатою компослуг, додаткова потреба в ліках тощо.
Обмеження використання коштів е-підтримки на оплату ліків чи комунальної заборгованості лише особами у віці після 60 років і без війни було явно дискримінаційним.
Крім того, за час воєнного стану в сфері оплати комунальних послуг неминуче прогнозується катастрофа.
Отже, щоб хоч якось згладити цю проблему, необхідно дозволити всім людям, незалежно від віку, статі та інших ознак, використовувати кошти е-підтримки на зазначені потреби.
Президент, як ініціатор е-підтримки, може і повинен звернутися до КМУ з дорученням оптимізувати використання зазначених коштів в зазначених цілях без жодних обмежень.