Згідно з положеннями статті 23 ЗУ про мобілізацію та мобілізаційну підготовку призову на військову службу не підлягає значно більша частина населення чоловічої статі (в тому числі й студенти), ніж зазначено в указі, до якого зараз апелює Державна Прикордонна Служба. На жаль, у воєнний час ми забули про основоположні права людини. Воєнний час це обмеження ряду конституційних прав, однак це правовий режим. Навіть воєнний стан регламентується низкою законів, які зараз порушуються, особливо у Західних областях Україні. Україна – демократична держава, кожен має робити сам вибір, як він має боротися з агресією, багато чоловіків можуть стати в пригоді й за кордоном, заробляючи там кошти та надсилаючи їх на потреби армії, беручи там участь у мітингах та протестах на підтримку закриття неба та інших ініціатив уряду України. Не всі чоловіки здатні воювати та допомагати армії, як показує практика, воювати готові й жінки. Україна - демократична держава, і якщо основоположні цінності демократії порушуються в такій країні (право вибору), якщо основні права та закони в ній не виконуються, то це крах демократії. Європейські партнери також можуть взяти до уваги ситуацію з чоловіками в Україні та пригніченням їх прав і свобод та прямою дискримінацією за статевою ознакою, що зараз спостерігається в Україні. Ті, хто не бажає, мають покинути країну, користі від них не буде. Я, автор петиції, вважаю, що невмотивовані військові лише дестабілізуватимуть армію. Це питання не лише демократії, а й національної безпеки.