Припинити дискримінаційне порушення прав чоловіків на свободу пересування та гарантувати право кожної людини на сумлінну відмову від військової служби

Як повідомило 06.03.2022 р. німецьке ЗМІ ZDFheute, Саша і Микита – два молодих пацифісти, які не хочуть воювати і зараз застрягли у Львові як внутрішньо переміщені особи. Їм заборонено виїжджати за межі країни, як і всім чоловікам віком від 18 до 60 років.

Саша і Микита одні з багатьох молодих українців, які мають загальновизнане і конституційне право на свободу думки, совісті та релігії. Це право передбачає, що людина, яка вважає війну (будь-яку або певну конкретну) безсовісним та несправедливим заняттям з релігійних чи світських мотивів, може відмовитися брати в руки зброю, йти на війну чи готуватися до війни або допомагати в цьому військовим. Натомість людина може припиняти війну ненасильницькими засобами, які дозволяє сумління, такими, як медіація, будівництво миру, гуманітарна допомога, тощо, або взагалі дистанціюватися від конфлікту і сміливо продовжувати мирне життя, щоб життєвий цикл не спинявся попри будь-які негаразди, щоб тим, хто пішов на війну, було куди повернутися після її завершення, адже жодна війна не триває вічно.

Право на право на свободу думки, совісті та релігії, включаючи право на сумлінну відмову від військової служби, є невідступним за міжнародно-правовими стандартами. Тобто, від гарантування і дотримання цього права людини ніяка держава не має права відступити ні за яких умов, включаючи стан війни. Зверніть увагу, що в Указі Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. не вказано про можливість обмеження зазначеного права, передбаченого ст. 35 Конституції України, хоча зазначено про можливість обмеження інших прав людини.

Право людини на сумлінну відмову від військової служби (conscientious objection to military service) гарантоване ст. 35 Конституції України, Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу», а також ст. 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (в т.ч. у офіційному тлумаченні п.п. 2, 11 Загального коментаря Комітету з прав людини ООН № 22 від 27.09.1993 р. та п. 19 Зауважень загального характеру Комітету з прав людини ООН щодо Сьомої періодичної доповіді України від 22.08.2013 р. та п.п. 29-30 Зауважень загального характеру Комітету з прав людини ООН щодо Восьмої періодичної доповіді України від 04.11.2021 р.) та ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (в т.ч. у офіційному тлумаченні п. 36 рішення Європейського Суду з прав людини від 15.09.2016 р. у справі № 66899/14 Papavasilakis c. Grèce), які є частиною законодавства України згідно із ст. 9 Конституції України.

Ми всім серцем підтримуємо сміливих антивоєнних активістів у Росії, рішучих пацифістів, які попри загрози штрафів, арештів і тривалого ув'язнення засуджують злочини путінської машини війни проти власного та проти Українського народу, яких тисячами кидають у в'язниці за правду і за відмову воювати, за те, що вони ненасильницьким шляхом громадянської непокори зупиняють військову агресію Російської Федерації проти України.

Але українські пацифісти також заслуговують на нашу симпатію, захист та підтримку. У нас демократична правова держава, в якій мають захищатися законом права людей, які переконані, що замість ведення воєн, хоч із самозахисту, хоч тим більше із злочинної агресії (яку, втім, пропагандисти держави-агресора завжди брехливо подають як самозахист, і люди масово вірять у обман), нації мають стримувати гнів і бойовий дух й терпляче вирішувати всі міжнародні суперечки за столом переговорів, як того вимагає Статут ООН. Частина таких людей вже мають право на альтернативну службу в Україні, але Комітет з прав людини ООН неодноразово зауважував Україні, що право на відмову від військової служби з мотивів сумління в Україні недостатньо захищене.

У Заключних зауваженнях Комітету з прав людини ООН щодо сьомої (CCPR/C/UKR/CO/7; 2013 р.; п. 19) та восьмої (CCPR/C/UKR/CO/8; 2021 р.; п.п. 29-30) періодичних доповідей України рекомендовано надати недискримінаційний доступ до альтернативної служби та розслідувати викрадення і свавільні затримання призовників. У Доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини щодо ситуації з правами людини в Україні 16 травня – 15 серпня 2019 року
та 1 серпня 2020 – 31 січня 2021 року наведено факти свавільних затримань призовників та перешкод у доступі до альтернативної служби; також дається посилання на Загальний коментар No 22 про право на відмову від військової служби з мотивів сумління.

Згідно із доповідями "Відмова з мотивів сумління від військової служби у Європі" (Conscientious Objection to Military Service in Europe) за 2019 та 2020 роки, 1538 осіб проходять альтернативну службу в Україні, яка, однак, має дискримінаційний та каральний характер, доступ до якої ускладнюється адміністративними перешкодами та хабарництвом чиновників і урядовим переліком привілейованих конфесій; у доповідях рекомендується скасувати призов, поважати право людини на відмову від військової служби з мотивів сумління, запровадити мирну громадянську освіту в школах замість військово-патріотичного виховання.

ВИМАГАЄМО припинити дискримінаційне порушення прав чоловіків на свободу пересування та гарантувати право кожної людини на сумлінну відмову від військової служби в Україні, зокрема, надати можливість пацифістам Саші і Микиті за бажання виїхати зі Львова за кордон для продовження мирного життя.