Тих громадян, яким бракує мотивації, не лише не потрібно, а навіть шкідливо мобілізувати. Як показав приклад немотивованих російських солдатів, вони просто побросають зброю з технікою і здадуться у полон - втрата для України і в техніці, і в пропаганді. Ці люди все одно відчувають себе у пастці і пробують перейти кордон нелегально, що відволікає зусилля ДПСУ на їхнє затримання і полегшує діяльність реально небезпечних осіб (наприклад, диверсантів). І від того, що Україна їх не випускає, їхня мотивація лише знижується, серед таких людей знаходить ширший відгук ворожа пропаганда, що несе у собі великі ризики, бо таке середовище сприятливе для ворожих спецслужб.
А ще всіх цих людей треба десь розміщувати, годувати, медично обслуговувати і таке інше, що призводить до гуманітарної катастрофи як у прифронтових зонах (необхідність в гуманітарних коридорах), так і в тилу, бо там накопичується надмірна кількість біженців (не лише самих чоловіків - багато жінок з дітьми не хочуть виїжджати без своїх чоловіків). До того ж, коли Росія атакуватиме ті райони, що нині є тилом, кількість жертв буде меншою, якщо там буде менша щільність населення.
Багато людей, хто міг би повернутися до України і принести їй користь, утримуються від цього, бо бояться, що їх більше не випустять.
До того ж якби за кордоном була більша кількість українських біженців, іншоземні уряди більш гостро відчували би потребу у врегулюванні цієї кризи і допомагали б Україні сильніше, бо зараз вони не сприймають ситуацію серйозно. А так, і Україна мала б менші потреби у забезпеченні біженців, і замість коштів на них могла б витрачатися на оборону. А за кордоном економіка не розвалена війною, тож біженці в основному могли б забезпечувати себе самі.
Тож я закликаю Президента запобігти гуманітарній, економічній та військовій катастрофі України і дозволити виїзд за кордон чоловікам.