Я можу помилятися з цифрою , та 15 млрд.доларів в минулому році перевели тільки офіційно заробітчани з закордону. Для населення невеликих міст тим паче сіл при тому ,як Україна дбає за розвиток промисловості, це було єдиним засобом для існування. І не тільки індивідуального, але й в більшості сімей, які утримували чоловіки їдучи на заробітки. Україні,як ніколи потрібна економічна підтримка, до чого закликає нас українська держава. Закликає до підтримки ЗСУ, до підтримки волонтерів - гроші потрібні, та не тільки армії , потрібні і простим громадянам для забезпечення свого життя, основних його потреб І як їх забезпечувати в умовах росту цін, подекуди не контрольованих та в незрозумілій перспективі ніхто не пояснює Як заповнити нехватку коштів в бюджеті країни, які приносилися важкою роботою закордоном, нікого не цікавить Як забезпечити сім'ю з обірваним джерелом доходу не цікавить теж Жодного хоча б слова розуміння і підтримки в сторону чималого прошарку населення не сказано, виходить, що навіщо Жодної підтримки , крім слів , що потрібно знаходити роботу і сплачуючи податку підтримувати нашу економіку - не надано Чималий прошарок робочого населення, що забезпечувало економічний ріст, розвиток бізнесу , а відтак і нові робочі місця- кинутий напризволяще Чи не було би еконмічно доцільніше не тільки вимагати і вказувати, але й допомогти піти грошам, іноземній валюті в українську економіку В українські сім'ї Апелювати до того, як дивитися в очі батькам, жінці, дітям тим хто захищає нас від загарбника - цинічно А як дивитися в очі дітям , які хочуть поїсти, вбратися А в очі кредиторам, які не розуміють ,які обставини в країні Чимало нас, заробітчан ,стояло на захисті економічного фронту держави, захисту благополуччя українських родин Чи не справедливо було б вернути нам цей інструмент захисту, а як ні- замінити його для наших родин і родин , що залежали від коштів, що ми залишали в місцевих бюджетах? Якщо український народ такий сміливий і патріотичний чи залишить він свою країну напризволяще? Ні , звичайно ж Чи не доцільніше і справедливіше чоловікам, що йдуть в третю, четверту чи й і другу хвилю мобілізації не кидатися від оголошення до оголошення чуючи одну лиш відповідь, а продовжувати давати достойне майбутнє своїй сім'ї і своїй державі? Мабуть, так Мабуть можна придумати законний спосіб повернутися , при необхідності, українця чим не зовсім зрозумілим з точки зору закону спосіб тримати його і локальний добробут у наступаючих злиднях