Єдиний телемарафон, значні гроші на виробництво якого йдуть з бюджету - це не тільки безглузде витрачання грошей підчас воєнного стану (в той час як максимальна кількість грошей повинна була б направлена на закупівлю військового обладнання, воєнну логістику, евакуаційну логістику, допомогу людям, що втратили житло чи переїхали з окупованих територій). Це ще і пряме фінансування олігархів, які є власниками великих телеканалів, на яких продовжує проходити марафон, що тотально суперечить прийнятому закону про боротьбу з олігархами.
Воєнна економіка має бути економною. Гроші мають йти на найнеобхідніші сфери, а розваги, до яких відноситься і телебачення, мають фінансуватись з приватних джерел - чи то реклама, чи то пряма оплата від споживачів цифрового телебачення, яка до речі продовжує зніматись.
Окремо відмічу, що серед ведучих та гостей телемарафону неоднократно були помічені люди, що в минулому дискредитувати Україну як державу, ЗСУ, ідею національної боротьби та інші цінності української нації. Відтак продовження існування телемарафону є плюндруванням усих засад законності та прийнятності.