Доводжу до Вашого відома, що наразі у лавах Збройних сил України та інших військових формувань, які знаходяться в юрисдикції Міністерства внутрішніх справ, спостерігаються випадки порушення прав військовослужбовців та ігнорування або замовчування їхніх звернень на профільні "гарячі" лінії.
Передумовами до такої ситуації, на мій погляд, є:
1. Вплив радянської системи, адже більшість кадрів керівних посад частин залишилися саме з того періоду;
2. Неефективність психолого-санітарної служби, яка, відповідно до уставів, не має фактичних повноважень, а, отже, є недієвою у допомозі військовослужбовцям;
3. Сутність армійського способу життя, коли колектив та способи маніпуляції й покарання окремої особистості обмежуються лише кримінальним кодексом, а зв'язку із зовнішнім світом небагато;
4. Низька правова компетентність самих військовослужбовців через вік і прогалини у правовій освіті;
5. Бажання командувань "вірішити" проблему "на місці", не виносячи її у публічний простір, проте неготовність до реальних змін, що призводить або до часткових поступок, або навпаки - до ще більшого "затягування" військовослужбовців і інші.
Наслідками таких дій є чисельні суїцидальні акти, які відбуваються у військових частинах, трагедії накшталт інциденту у Дніпрі з Артемієм Рябчуком, загальна низька мотивованість особистого складу та відсутність єдності з командним складом у частинах. Зовнішнім наслідком є також і підрив репутації військових формувань - населення не бажає залучатися до несення служби навіть за контрактом, адже знає, що там окрему особистість чекають обмеження та, можливо, жорстоке поводження, непоодинокі випадки якого можна спостерігати у масмедіа.
З метою усунення зазначених недоліків та забезпечення гідного несення служби у лавах Збройних сил України та інших воєнізованих підрозділів, пропоную (виклад базово):
1. Створити Офіс омбудсмена з прав військовослужбовців: наразі проблема захисту прав військовослужбовців вирішується або у межах військової інституції, або через Уповноваженого ВР з прав людини. Для забезпечення ширшого охоплення наявних проблем, пропонується утворити іншу інституцію: Офіс омбудсмена з прав військовослужбовців, який у своєму складі буде мати генерального обудсмена з прав військовослужбовців та регіональних представників, що поділяються відповідно до поділу на терріторіальні командування у межах України.
2. Забезпечити необхідні зміни у чинному законодавстві та статутах військових організацій задля забезпечення функціонування такого Офісу: зокрема, наділити омбудсменів з прав військовослужбовців можливістю аудиту військових частин; відсторонення порушників прав військовослужбовців будь-якого офіцерського звання до проходження відповідної атестації і відновлення допуску до несення служиби; здійснювати контроль та нагляд за реалізацією законних прав військовослужбовців; приймати та опрацьовувати звернення від військовослужбовців зі збереженням реальної анонімності.
3. Наділити такий орган правом законодавчої ініціативи у межах компетенції задля позитивних змін способу несення служби в лавах військових формувань сучасної України.
4. Створити та забезпечити функціонування Атестаційної комісії, яка буде розглядати відсторонених військовослужбовців будь-якого рангу від несення служби та допускати чи звільняти їх з лав військового формування.
Зазначені зміни слід вносити максимально оперативно (у разі, звісно, якщо народ України підтримає цю петицію): адже зараз у тих військових частинах, які знаходяться поза зоною активних бойових дій, спостерігаються обмеження, викликані війною та соціально-психологічним навантаженням на окремих командних осіб, що у комплексному наслідку призводить до демотивації особистого складу, а, отже, підриву обороноздатності нашої держави.
Наразі українська армія стала зразком героїзму для усього світу. Але від наших рішень тут і зараз залежить те, як ця армія буде виглядати зсередини. Час радянського союзу з його спадшиною пройшов: наразі час української армії - сильної армії незалежної держави, яка здатна забезпечити та захистити права своїх синів та доньок. Тож зробимо її дійсно такою не лише у багатотомних наказах, а й насправді.