З початку агресії російської федерації військовослужбовців ВСУ та інших силовиків, які захищають країну, в інформаційному просторі позиціонують здебільше як "героїв". На мою думку, це помилка, яка призвела до того, що військова служба стала сприйматися у суспільстві, як "шлях героя", на який спроможен не кожен українець. Але насправді військова служба і навіть війна, це не більш ніж важка праця, з ризиком для життя, тяготами та лишеннями, але праця, яку може і повинен виконувати кожен українець без медичних обмежень, що підтверджує і Конституція України.
Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Тому не має необхідності під час кожного загострення на фронті експлуатувати тільки "героїв" з оперативного резерву першої хвилі, бо з таким підходом ми в черговий раз маємо ситуацію, коли тягар війни не розподіляється на весь народ України згідно Конституції, а примусово перекидається на плечі громадян, які своє вже відвоювали.
Не можна кожен раз, коли підгорає відправляти з лопатою на мороз чи спеку працювати ті ж самих людей, тільки тому, що вони раніше вже це робили, це підтверджує і Конституція України.
Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Тому пропоную згадати, що згідно Конституції "В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй...", а "Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України", - і відмінити примусовий призов та обов'язкову мобілізацію оперативного резерву першої хвилі.
Для виправлення ситуації, яка вже склалася, пропоную Президенту України видати указ про демобілізацію мобілізованих військовослужбовців та дозволити їм самостійно обрати подальшу долю: залишитися у війську та підписати контракт або демобілізуватися і дозволити наступній хвилі військовозобов'язаних виконати свій конституційний борг.
Служба за мобілізацією на протязі 6 місяців та залучення до війська нових хвиль мобілізованих військовозобов'язаних дозволить збільшити кількість підготовленого мобілізаційного резерву та принесе до війська свіжий погляд на вирішення застарілих проблем, що в підсумку підвищить обороноздатність країни.
У благодарність за службу також пропоную включити демобілізованих військовослужбовців у перелік осіб, яким дозволено виїзд за кордон України у період дії військового часу. Така ініціатива також стане додатковим стимулом оформлення на військову службу охочих отримати легальну можливість долучитися до своїх родин за кордоном.