Уже пів року війни, а в зонах бойових дій деякі українські підприємці попри небезпеку відновлюють свою діяльність. В більшості випадків ПРОДУКЦІЯ ЧИ ПОСЛУГИ в умовах постійних обстрілів, порушення логістичних шляхів, порушень постачання матеріалів та сировини для виробництва є НЕКОНКУРЕНТНОЮ, в порівнянні з продукцією виготовленою на території України де більш спокійне життя (ніде не спокійно, але ви мене зрозуміли). Простіше сказано - Харківські вареники будуть завжди дорожче за Житомирські. Я вважаю що зараз в умовах війни підприємці з територій бойових дій і "мирних" територій працюють в нерівних умовах.А останні, користуючись своєю конкурентоспроможністю штучно піднімають ціни до рівня переваги в логістиці.
Людям які не покинули свій дім надаються робочі місця, виплачується заробітня плата, а це вже, на мою думку, внесок в розвиток держави в умовах війни. Програма релокації допомагає переїзду підприємствам, але не робітникам. Підприємствам в зоні бойових дій можна:
- надати особливий статус
- послабити налогообложеня
- відмінити виплати за участь в тендерах та державних закупівлях
- зрівняти в правах ФОПи і ТОВи, тощо.