Доповнення Кримінального кодексу України у відповідності до викликів сьогодення.

Шановний пане Президенте!
З 24 лютого 2022 року в країні йде повномасштабна війна, що мобілізувала все населення України на допомогу один-одному та Збройним силам України, люди віддають останнє щоб хоть якось допомогти, приблизити Перемогу та мінімізувати наслідки війни.

Однак, у кожної медалі є дві сторони, як одні віддають останнє так і інші не соромляться зловживати становищем та збагачуватися на довірі людей в такий складний час. Кожного дня, можна причитати в новинах, що Поліція або СБУ, викрили нового ділка, який збирав кошти для ЗСУ або продавав військове та тактичне спорядження, або організовував евакуаційні виїзди, або здавав помешкання, а виручені від протиправної діяльності кошти, витрачали на купівлі нових автомобілів, телефонів та інших предметів розкоші.

Але, якщо дивитися в корінь проблеми, то основним засобом реалізації протиправних дій є розвинений ринок продажу платіжних карт оформлених на підставних осіб «ДРОПІВ», які використовуються в схемах з продажу наркотиків, зброї та майже всіх шахрайських схемах, які мають на меті ошукування громадян України і це ще не вичерпний перелік використання даних громадян України.

Як правило, реєстрація платіжних карток здійснюється за грошову винагороду в 200-300 грн. на осіб з малозабезпечених верств населення та осіб які знаходяться в скрутному фінансовому становищі. За таку незначну винагороду вони стають співучасниками протиправних дій та дають змогу уникати відповідальності винними особами.

Але навіть притягнення до відповідальності осіб, які здійснили реєстрацію на свої данні платіжних карток та передали їх у користування злочинцям, не така вже і легка справа, не кажучи вже про те, щоб притягнути до відповідальності самих злочинців.

Все це, зумовлено станом теперішнього законодавства, складними бюрократичними процесами, а головне: «не відповідність статей Кримінального кодексу України нинішнім тенденціям розвитку кіберзлочинності».

Для самого елементарного прикладу, в країні є безліч органів та підрозділів, які забезпечують безпеку кіберпростору та протидіють «хакерським», «фішинговим», «Д-дос» атакам, протидіють кардингу, вірусам-вимагачам та ще низці правопорушень в кіберпросторі, але ні за що з вище вказаного, чинним законодавством не передбачена відповідальність та навіть відсутнє визначення таких термінів в правовому полі. Всі обвинувачення, як правило, обмежуються трьома-чотирма статтями ККУ - 361, 200, 190, 189, саме уміле хитросплетіння вказаних статей дає змогу, нашим правоохоронцям, хоть когось притягувати до відповідальності.

Але це вже інше питання, наразі гостро стоїть питання шахрайства та відсутності відповідальності у осіб які оформлюють платіжні картки з подальшою їх передачею третім особам, для використання у протиправній діяльності. Саме створення умов, при яких буде передбачена відповідальність за вказані дії, позитивно вплине на протидію шахрайським діям в цілому.

Враховуючи вище викладене, просимо Вас розглянути питання щодо можливого внесення до Кримінального кодексу України зміни, шляхом доповнення новою статтею або аналогічною:

ст. 200-1 КК України. Незаконні дії з електронними платіжними засобами (картками), обліковими записами (аккаунтами) в електронних платіжних системах та інших електронних системах, які здійснюють фінансові операції, або іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронних грошей.

1.Реєстрація, відкриття або використання електронних платіжних засобів (карток) та інших засобів доступу до банківських рахунків, електронних грошей, а також реєстрація, відкриття або використання облікових записів (аккаунтів) в електронних платіжних системах та інших електронних системах, які здійснюють фінансові операції, без мети використання у власних цілях, або за грошову винагороду для передачі третім особам, або для використання у фінансових операціях спрямованих на приховання фактичного отримувача коштів, здобутих у наслідок або від здійснення протиправної діяльності, караються - штрафом, умовним терміном позбавленням волі або позбавленням волі;

2.Спонукання або примушування осіб до реєстрації або відкриття електронних платіжних засобів (карток) та інших засобів доступу до банківських рахунків, електронних грошей, а також реєстрації або відкриття облікових записів (аккаунтів) в електронних платіжних системах та інших електронних системах, які здійснюють фінансові операції, з метою подальшого використання їх в особистих цілях, продажу або передачі третім особам, для використання у фінансових операціях спрямованих на приховання фактичного отримувача коштів, здобутих у наслідок або від здійснення протиправної діяльності – умовним терміном позбавленням волі або позбавленням волі;



3.Дії передбачені частино першою та/або другою цієї статі, якщо вони вчинені повторно, або організованою групою осіб, або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, юридичним особам або громадянам, караються - умовним терміном позбавленням волі або позбавленням волі.

А в подальшому, створення робочої групи з числа представників Держспецзв’язку, Національної поліції, Служби безпеки України, банківських установ та представників ІТ-спільноти, для врегулювання питання відповідальності за злочини в кіберпросторі.

Слава Україні!