В країні збільшується кількість військових та цивільних, які отримали поранення, травми кінцівок, ампутації під час бойових дій. Питання забезпечення автотранспортом осіб з інвалідністю не вирішується через відсутність коштів у державному бюджеті. Люди з інвалідністю десятиліттями стоять у черзі на авто, яким декларативно мали б їх забезпечити структури соціального захисту. Відсутність автотранспорту для людей із хворобами опорно-рухового апарату, ампутаціями, неврологічними порушеннями обмежує їх мобільність, лишає їх права працювати, навчатися, вирішувати нагальні побутові проблеми. Для цієї категорії наших громадян особистий транспорт – не розкіш, а засіб повноцінно жити.
Звільнити осіб з інвалідністю, які згідно медичних показів потребують забезпечення автотранспортом, від оподаткування та обов’язкових платежі до бюджету при ввезенні авто з-за кордону. Надати можливість людям з інвалідністю за власні кошти придбати за кордоном автомобіль за доступною ціною. Також ввести «нульову» ставку розмитнення для спеціалізовано автотранспорту (мікроавтобусів), які можуть перевозити людей з інвалідністю –колясочників.
Ввести цю норму і для громадських організацій, які згідно щорічних звітів працюють з категорією людей з інвалідністю.
Для уникнення зловживань обмежити право продажу та передачі авто, яке придбано за спрощеною процедурою і обмежити верхній поріг вартості автотранспорту, який придбано для забезпечення потреб людини з інвалідністю або громадської організації.
Існує альтернативний механізм забезпечення цієї категорії населення автотранспортом: ввезення гуманітарного авто. Але через бюрократичні механізм і жорсткі вимоги до самого авто ця процедура стає непереборною перешкодою для людей з інвалідністю. Згідно ст. 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу» авто, яке можна ввезти як гуманітарне для інваліда, має відповідати наступним вимогам: не старше 8 років, Євро-5, об’єм двигуна не більше 1,8 і цей автомобіль для управління соціального захисту має подарувати (!) іноземець (резидент) країни-походження авто. Зрозуміло, що іноземців-благодійників, які дарують майже нові авто українцям з інвалідністю майже немає. За фактом – люди за свої кошти купують ці автівки і доставляють їх в Україну.
Внести зміни до Митного кодексу та Податкового кодексу України, а також до ПОСТАНОВИ від 19 липня 2006 р. № 999 «Про затвердження Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями», які б звільнили людей з інвалідністю від оподаткування та обов’язкових платежі до бюджету при ввезенні авто з-за кордону для власних потреб.