Накласти вето на законопроект №4142 «Про систему громадського здоров’я», як на антиукраїнський, антиконституційний, антинародний та антидержавний

Ми, громадяни України, що нижче підписалися, просимо Президента не допустити набуття чинності законопроектом № 4142 «Про систему громадського здоров’я», в разі його прийняття Верховною радою України в цілому, наклавши на нього вето, з наступних причин.

Узагальнені застереження:

І. Законопроєкт № 4142 являє собою втілене у вигляді нормативно-правового акту органічне поєднання правового нігілізму, абсурду, логічного хаосу та інтелектуального занепаду.
Задекларована мета прийняття законопроєкту № 4142 – не відповідає змісту цього проєкту.

ІІ. Законопроєкт № 4142 є антиукраїнським за духом: містить численні спотворення державної мови, не враховує історичні особливості державотворення та національного менталітету, передові досягнення та досвід вітчизняної медичної науки.

ІІІ. Законопроєкт № 4142 є антидержавним за змістом: в ряді положень суперечить Конституції України, унеможливлює виконання державою конституційного обов’язку забезпечення санітарного епідемічного благополуччя, несе прямі та опосередковані загрози національній безпеці України, її державному суверенітету у цій сфері.

IV. Законопроєкт № 4142 має повністю хибну концепцію, яка в принципі унеможливлює виправлення документу шляхом внесення постатейних правок.

V. Законопроект негативно вплине на санітарно-епідеміологічне благополуччя в структурах ЗСУ, НГУ, СБУ, ДПС, НПУ, ДКВС, ДСНС, ДУС, та відповідно негативно вплине на їх боєздатність, чим в умовах збройної агресії Російської федерації створить пряму загрозу для національної безпеки та обороноздатності України, а також створить пряму загрозу для здоров’я вищих посадовців держави, зокрема особисто Президента України.

VІ. Законопроєкт № 4142 створює значні репутаційні втрати для вищого керівництва держави, зокрема особисто Президента України, провокує суспільну напругу та створює розкол у суспільстві.

VII. Основні існуючі проблеми нормативного регулювання захисту населення від інфекційних хвороб, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення можливо вирішити оперативно без внесення змін у закони України у короткостроковій перспективі – шляхом прийняття підзаконних актів (постанов Кабінету міністрів України, наказів МОЗ України).


Детальні застереження:

1. Задекларована мета законопроєкту № 4142 – створення повноцінної національної протиепідемічної служби для реагування на біологічні загрози – не відповідає змісту цього проєкту. Натомість законопроект консервує та легалізує хаос у сфері забезпечення епідемічного благополуччя держави.
2. Законопроєкт № 4142 не відповідає Стратегії національної безпеки країни, затвердженій Указом Президента України від 04.09.2020 № 392, створює передумови для невиконання Рішення РНБО в частині відновлення системи протиепідемічного захисту. Набрання ним чинності як закону створить реальну загрозу національній безпеці України.
3. Законопроєкт № 4142 повністю виводить поза конституційно-правове поле інститут Головного державного санітарного лікаря України.
4. Законопроєкт № 4142 передбачає існування мережі центрів контролю та профілактики хвороб центрального органу виконавчої влади (ЦОВВ), що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, які за текстом законопроєкту «є юридичними особами будь-якої організаційно-правової форми». А на керівників таких центрів «покладається виконання повноважень головного державного санітарного лікаря відповідної адміністративно-територіальної одиниці».
Цим фактично передбачається створення територіальних підрозділів Міністерства охорони здоров’я представлених однією особою, правовий статус якої не визначений, і яка водночас є керівником господарюючого суб’єкта (центру контролю за захворюваннями області).
Вказаним посадовим особам надається право надавати «обов’язкові до виконання доручення територіальним органам центральних органів виконавчої влади», чим порушується принцип єдиночальності у роботі ЦОВВ, який передбачений Законом України «Про центральні органи виконавчої влади»
5. Пунктом 3. Прикінцевих та перехідних положень законопроєкту №4142 доручається «Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня публікації цього Закону внести зміни до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Натомість внесення змін до законів України можливо виключно прийняттям нових законів, належить до повноважень Верховної Ради України встановлених Конституцією України.
6. Законопроєкт № 4142 спотворює зміст та скорочує обсяг діяльності держави із забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення визначеної Конституцією України обов’язком держави.
7. Законопроєкт № 4142 вводить в правове поле не властиве науці та практиці охорони здоров’я України поняття «громадського здоров’я». Дане словосполучення є недолугим перекладом англійського словосполучення «public health» -- тобто спотворенням державної мови. Законопроєкт наділяє його штучним, не існуючим у сучасних суспільно-правових відносинах України змістом, по суті витісняючи за межі правового поля та спотворюючи поняття профілактичної медицини та охорони здоров’я.
8. Законопроєкт № 4142 має переважно декларативний характер. Більшість його норм не є нормами прямої дії.
9. Законопроєкт № 4142 скасовує значну кількість норм права, залишаючи неврегульованими належним чином правовідносини в сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
10. Законопроєкт № 4142 делегітимізує діяльність Держпродспоживслужби в сфері санітарно-епідеміологічного благополуччя, повністю виводячі таку поза правове поле та позбавляючи її будь-яких адміністративних повноважень у цій сфері через скасування Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», що створює потенційну небезпеку для продовольчої безпеки держави та ризики обмеження експорту сільгосппродукції до ЄС. Окремо законопроєкт № 4142 скасовує норми закону № 1113-IX від 17.12.2020 прийняті з метою забезпечення протидії пандемії COVID-19, внаслідок цього зазначена діяльність Держпродспоживслужби опиниться поза правовим полем.
11. Скасування відомчого санітарно-епідеміологічного нагляду передбачене законопроєктом № 4142 негативно вплине на санітарно-епідеміологічне благополуччя в структурах Збройних сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби, Національної поліції, Державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби надзвичайних ситуацій, та відповідно негативно вплине на їх боєздатність, чим в умовах збройної агресії російської федерації створює пряму загрозу для національної безпеки та обороноздатності України.
12. Скасування відомчого санітарно-епідеміологічного нагляду в системі Державного управління справами створює пряму загрозу для здоров’я вищих посадовців держави, зокрема Президента України.
13. Прийняття даного законопроєкту № 4142 вимагатиме від МОЗ України невідкладного напрацювання значної кількості проектів законів та напрацювання великого обсягу підзаконних актів (в тому числі значної кількості Постанов КМУ), а також їх взаємного узгодження у стислий термін, що в умовах збройної агресії російської федерації є нереальним.
14. Законопроєкт № 4142 безпідставно обмежує повноваження та скасовує низку функцій Кабінету міністрів України, МОЗ України, органів державної влади, обласних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.
15. Законопроєкт № 4142 штучно та безпідставно обмежує нагляд з боку ЦОВВ, уповноваженого з питань санітарного та епідемічного благополуччя населення, за господарською та іншою діяльністю (зокрема водопостачанням, використанням пестицидів, ГМО-організмів, у військовій сфері, радіаційного контролю), скасовує обов’язок інформування про епізоотії.
16. Законопроєкт № 4142 вводить у правове поле та/або змінює велику кількість визначень та термінів. Проте значна частина нових визначень є викривленими, не відповідає усталеній термінології, частково або повністю не відповідає змістові відповідних понять і явищ, практиці їх застосування та змістового наповнення в Україні, а також суперечать визначенням відповідних термінів, що містяться в інших чинних законах та вітчизняних наукових виданнях.
17. Законопроєкт № 4142 містить значні корупційні ризики. А також містить схему розкрадання бюджетних коштів через громадські організації та інші юридичні особи шляхом безконтрольного делегування їм функцій держави у сфері забезпечення санепідблагополуччя.
18. Законопроєкт № 4142 значною мірою не відповідає усталеним правилам нормотворення, містить внутрішні суперечності.
19. Законопроєкт № 4142 створює значні репутаційні втрати для вищого керівництва держави, зокрема особисто Президента України, провокує суспільну напругу та поглиблює розкол у суспільстві.
20. Внесені до тексту законопроєкту № 4142 до другого читання понад 1000 (тисяча!) правок від Народних депутатів України, за порушення процедури їх розгляду ще більше погіршують всі вищеописані тенденції, унеможливлюють його цілісне сприйняття, провокують правовий і організаційний хаос та скочування тексту в абсурд.
21. В порушення особистого доручення Президента України (наданого в жовтні 2020 року) авторами законопроєкту № 4142 не проводилося його публічне відкрите обговорення з провідними вітчизняними фахівцями (практиками та науковцями) в галузі епідеміології та гігієни Думка останніх при написанні законопроекту та його підготовки до другого читання проігнорована. Зокрема до опрацювання законопроекту не був залучений жодний доктор медичних наук, професор чи науковий співробітник НАНУ чи АМНУ з епідеміології, комунальної та загальної гігієни, гігієни праці, гігієни харчування, гігієни дітей та підлітків. Натомість до опрацювання законопроєкту № 4142 масово залучались особи без вищої медичної освіти, іноземці, особи з сумнівною репутацією та кримінальним минулим.