№22/158496-еп

Присвоєння найвищої державної відзнаки "Герой України" старшому солдату 72 ОМБр Мохонько Ярославу Олександровичу, позивний "Ярий"(посмертно)

Автор (ініціатор): Орел Олексій Вікторович
Дата оприлюднення: 10 серпня 2022
Дата відповіді : 21 листопада 2022
Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/158496-еп
"Присвоєння найвищої державної
відзнаки "Герой України" старшому
солдату 72 ОМБр Мохонько Ярославу
Олександровичу, позивний "Ярий"
(посмертно)", яку підтримали понад
25 тисяч громадян, оприлюднену на
вебсайті Офіційного інтернет-
представництва Президента України
10 серпня 2022 року громадянином
О.В.Орлом

Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону
України "Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану
громадянином Орлом Олексієм Вікторовичем електронну петицію
№ 22/158496-еп "Присвоєння найвищої державної відзнаки "Герой України"
старшому солдату 72 ОМБр Мохонько Ярославу Олександровичу, позивний
"Ярий" (посмертно)", яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до цієї петиції, за активну громадянську
позицію.
Ціную внесок кожного, хто захищає державний суверенітет і
територіальну цілісність України.
Водночас згідно з Конституцією України органи державної влади та
органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і
законами України.
Повноваження Президента України визначено статтею 106 Основного
Закону України, відповідно до пункту 25 частини першої якої Президент
України нагороджує державними нагородами; встановлює президентські
відзнаки та нагороджує ними.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про державні нагороди України"
вищим ступенем відзнаки в Україні є звання Герой України.
Звання Герой України присвоюється громадянам України за здійснення
визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення.
Згідно зі Статутом звання Герой України, затвердженим Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002, подання про
присвоєння звання Герой України вносять Президентові України Верховна
Рада України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України,
Верховний Суд України, Вищий господарський суд України, Генеральна
прокуратура України, міністерства та інші центральні органи виконавчої
влади, Верховна Рада та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також Комісія
державних нагород та геральдики при Президентові України;
органи, яким надано право представляти до присвоєння звання Герой
України, надсилають на ім'я Президента України подання про присвоєння
звання Герой України та нагородний лист установленого зразка;
у нагородному листі зазначаються конкретні заслуги особи, що стали
підставою для порушення клопотання про присвоєння звання Герой України.
Ураховуючи встановлений порядок представлення до присвоєння
звання Герой України, я звернувся до Прем'єр-міністра України Д.Шмигаля з
проханням комплексно опрацювати порушене питання і про результати
поінформувати мене та автора петиції.

В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Старший солдат Мохонько Ярослав Олександрович, позивний «Ярий», 30 років.
Родом з села Карапиші, що на Київщині. На російсько-українській війні з 2014 року в складі 72 ОМБр.
Був призваний до лав Збройних Сил України у першу хвилю мобілізації у 2014 році й став першим карапишанином, який потрапив в зону АТО.
На початку участі в АТО навесні 2014 року був на навчанні в Житомирі. Далі були ротації до Комиш-Зорі, Розівки.
Всередині квітня 2014 року був передислокований під Волноваху, де виконував бойове завдання. Далі була Нова Ялта, з якої 9 травня 2014 року «Ярий» з побратимами вирушили до Маріуполя. Саме БМП, в екіпажі якої був Ярослав Мохонько першою ввійшла до звільненого Маріуполя, розбивши окупанта.
Після Маріуполя був ряд «гарячих точок»: Маринівка, Амвросіївка, Красноармійське, Антрацит, Савур-Могила, Сніжне, Краснопартизанськ, Красний Дон, Сонцеве.
На початку липня 2014 року підрозділ, в якому служив Ярослав був дислокований під Ізварине, де потрапив у котел з якого вийшов разом з побратимами. Отримані в ході бойових дій контузія та травма хребта не дали змоги служити далі. Однак Ярослав не забув про побратимів і розпочав волонтерську діяльність.
Після вторгнення росії до України 24 лютого 2022 року Ярослав разом з побратимами, якими воював в АТО в 2014 році та батьком Мохонько Олександром Петровичем (котрий вступив до лав Української Добровольчої Армії) добровільно приєдналися до 72-ї бригади «Чорні Запорожці» 25.02.2022. Самостійно організував всім своїм бійцям амуніцію, провізію, транспорт по прибуттю на позиції 72 ОМБр. Та взяв на себе фактичне командування взводом ВОП 371, попри звання старшого сержанта. Ротний Зумер С.С. не заперечував щодо фактичної передачі командування взводом ВОП 371 "Ярому". Даний факт засвідчено солдатами: Фазилов С.В.; Коротюк О.В.; Данилюк В.Л.; Буряченко А.Ю.; Буряченко В.Ю.; Булатовський В.М.; Дем’янчук С.О.; Дорогань М.; Кравченко Д.С.
Фактично прийнявши на себе командування взводом ВОП 371 «Ярий» грамотно налагодив виконання завдань, вивезення поранених та вбитих побратимів, організовував постачання припасів, амуніції, налагодив контакт з місцевим населенням та підготував навчання бійців. При зміні позицій планував фортифікаційні укріплення та розміщення підрозділу для оборони.
До виїзду в Донецьку область, завдяки прекрасним комунікаційним та організаторським вмінням «Ярого» взвод був найбільш морально підготовлений, оскільки кожен солдат був впевнений у своєму командирі. Під час війни в Донецькій області с.Клинове (поблизу Бахмута), «Ярий» зі своїм взводом зайняли Воп 72371, який був найгарячішим до їх останнього дня перебування в даному населеному пункті.
За декілька днів «Ярий» організував на позиціях окопи, підготував кожну із трьох позицій до кругової оборони, що надалі зберегло багато життів. Під час активних бойових дій завдяки «Ярому» жоден боєць не покинув своїх позицій. При передачі ВОП іншому підрозділу «Ярий» особисто вивіз всіх своїх солдатів.
Всі дні від першого до останнього Ярий провів із хлопцями в окопах, відлучаючись лише для вивезення поранених та полеглих воїнів з позицій у ході зачистки ворожих ДРГ. Він був єдиним завжди напоготові й першим їхав з бійцями, котрих потрібно було забрати з позицій.
Покинув позиції тільки по команді, коли відбулась заміна і його підрозділ перенаправили на інший напрямок, який противник прорвав. Три години на відпочинок та на перегрупування сил, більше 3 км пройти пішки зі зброєю та боєкомплектом, на новий рубіж, який в інженерному плані взагалі не виконаний - лише воронки від ворожих снарядів.
«Ярий» керував танками та тримав хлопців в окопах, ні кроку назад. Саме в цей час ворог розуміє – вибити наших бійців із зайнятої позиції не вдасться й рубіж почали розбирати із САУ, гелікоптерів та паралельно палити в ній траву. Однак завдяки Ярославу жоден боєць не покинув позицій.
25 червня 2022 старший солдат Мохонько Ярослав Олександрович організовував дислокацію бійців по секторах для оборони.
26 червня 2022 року, доставивши першу групу в місце дислокації – визначив сектора та під час руху до дислокації другого сектору потрапив в засідку ворожого ДРГ.
«Ярий» та ще троє бійців прийняли бій, в ході якого всі четверо отримали травми, несумісні з життям. Завдяки хоробрості та самопожертві Ярослава вдалось стримати окупанта до підходу основних сил та втримати зайняті ЗСУ позиції на стратегічному напрямку.
Життєвий шлях, дії та позиція Мохонько Ярослава Олександровича заслуговують на найвищу державну відзнаку – Герой України.
У Ярослава залишилась дружина та трирічна донька. Батько, який був поруч з «Ярим» у складі Української Добровольчої Армії продовжує волонтерську діяльність.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Галета Дар'я Сергіївна
04 листопада 2022
2.
Донський Дмитро Олександрович
04 листопада 2022
3.
Федоренко Григорій Дмитрович
04 листопада 2022
4.
Коваленко Олена Олександрівна
04 листопада 2022
5.
Кулинич Денис Вікторович
03 листопада 2022
6.
Шахунова Марія Вікторівна
03 листопада 2022
7.
Юрченко Юрій Михайлович
03 листопада 2022
8.
Рудь Андрій Леонтійович
03 листопада 2022
9.
Телебокова Оксана Євгеніївна
03 листопада 2022
10.
Ахмедов Артем Олександрович
03 листопада 2022
11.
Романишин Софія Романівна
03 листопада 2022
12.
Приходько Світлана Анатоліївна
03 листопада 2022
13.
Мамоненко Дмитро Сергійович
03 листопада 2022
14.
Федун Леся Василівна
03 листопада 2022
15.
Рябчук Оксана Василівна
03 листопада 2022
16.
Гребенник Юрій Васильович
03 листопада 2022
17.
Притула Ірина Валеріївна
03 листопада 2022
18.
Тихановська Марія Романівна
03 листопада 2022
19.
Сидорчук Валентина Миколаївна
03 листопада 2022
20.
Казанцева Софія Володимирівна
03 листопада 2022
21.
Антонюк Петро Олександрович
03 листопада 2022
22.
Міросіді Микита Андрійович
03 листопада 2022
23.
Кашук Іларіон Олександрович
03 листопада 2022
24.
Джумакулиєва Анастасія Миколаївна
03 листопада 2022
25.
Тимошенко Артем Віталійович
03 листопада 2022
26.
Дмитренко Марина Олександрівна
03 листопада 2022
27.
Пресс Тетяна Михайлівна
03 листопада 2022
28.
Захарченко Михайло Михайлович
03 листопада 2022
29.
Ливринц Олеся Василівна
03 листопада 2022
30.
Дьяченко Марина Павлівна
03 листопада 2022
25169
голосів з 25000
необхідних
Успішно підтримано
Збір підписів завершено