В Україні досі є розповсюдженою і популярною практика тримати собак на прив'язі "аби гавкало". Такий собака сидить на прив'язі з кількох місяців, довжина мотузки чи ланцюга часто не перевищує двох-трьох метрів, з собакою на прив'язі не гуляють, годують чим прийдеться і часто хіба раз у день. У Вільній Україні такої практики бути не повинно.
Собака на прив'язі переживає тварматичний досвід, який змушує її розгризати собі хвіст і вуха внаслідок стресу, вона буквально божеволіє. При тому, що ця жорстокість не має під собою ніякого сенсу чи користі, адже собака на прив'язі не може зупинити злочинця, а злочинець знає, що вона прив'язана. Собака на прив'язі ніяк не впливає на скоєння крадіжки чи іншого злочину, жорстокість до неї обумовлена хіба звичкою. Звичайна найдешевша сигналізація звільняє собаку від її пожиттєвих страждань, від народження на ланцюгу і смерті там само.
Пропоную суворо заборонити утримування собак на прив'язі як постійну практику, встановити відповідальність за таке ставлення до тварин, встановити мінімальну довжину ланцюга у 40 метрів для собак, які змушені тимчасово (не більше 8 годин на добу) знаходитись на прив'язі.