Дозволити короткостроковий виїзд з України науковим і науково-педагогічним працівникам, аспірантам, ад’юнктам та докторантам з метою участі у наукових та освітніх заходах.

Шановний Володимир Олександрович! Збройна агресія проти України є великим викликом для суспільства. Український народ вже 6 місяців героїчно протистоїть державі-агресору, яка вдерлася на нашу землю, яка вбиває людей, нищить будинки, академії, університети, школи, дитячі садки. Дякуючи Збройним Силам України, які захищають нас, перемога буде за нами. Проте для досягнення остаточної перемоги, нам потрібно не тільки перемога на фронті, але й перемога на науковому полі. А це можливо лише за наявності умов для провадження повноцінної наукової діяльності, яка неможлива без міжнародного співробітництва.

Тому, ми як наукова спільнота, просимо Вас, дозволити науковим і науково-педагогічним працівникам, аспірантам, ад’юнктам, докторантам, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (частина 3 статті 23 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), дозволити короткострокові виїзди (не більше ніж 30 календарних днів, але не менше строку проведення заходу) з метою участі у наукових та освітніх заходах, а саме: проведення наукових досліджень, участь у міжнародних освітніх і наукових програмах, участь у наукових і освітніх конференціях, виставках, семінарах, лекціях, грантах, програмах академічної мобільності, стипендіальних наукових програмах, програмах академічного обміну, реалізації міжнародних наукових проектів з позабюджетними джерелами фінансування, участь у наукових і освітніх форумах та ін.

Зняття заборони на виїзд дозволить отримати все більшу підтримку від наших закордонних колег, залучити фінансові ресурси через грантові програми, провадити ефективні наукові дослідження, що буде сприяти розвитку науки і розвитку економіки України.

Така практика виїзду вже була зроблена для спортсменів, тренерів, артистів, волонтерів, працівників підприємств залізничного транспорту, водіїв. Просимо зробити це і для наукових і науково-педагогічних працівників, аспірантів, ад’юнктів, докторантів, оскільки саме так вони зможуть максимально ефективно працювати на благо України.

Ми, науковці, залишаємося єдиними, знаємо що перемога буде за нами. Багато з нас до війни їздили за кордон на наукові заходи, але ми завжди поверталися до нашої України і впроваджували все краще в наших наукових установах. Привозили підписанні договори на фінансування. Не треба боятися, що хтось поїде назавжди. Ті, хто хотів поїхати, вони вже давно зробили це, а ми й надалі плануємо наше майбутнє з сильною Україною. Ми не покидали України в складні часи і зараз не залишимо, оскільки це наше майбутнє. Тут наш дім, тут наші сім’ї, діти.
Дякуємо Вам, пане Президенте і Збройним силам України, що об’єднали нас і ведете Україну до перемоги.
Віримо в перемогу. Слава Україні!!!