Внесения на найближче засідання Генеральної Асамблеї ООН резолюції про відсутність повноважень представника російської федерації у Раді Безпеки ООН

Шановний пане Президенте!

28 червня 2022, на засіданні Ради Безпеки ООН Ви оголосили промову, в якій закликали усунути РФ від участі в роботі Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН:

> «Я закликаю вас позбавити делегацію держави-терориста повноважень у Генеральній Асамблеї ООН, і це можливо. Це необхідно. Це справедливо! Це чесно! Росія не має права залишатись у Радбезі»

В ст. 23 Статуту ООН, в якості постійних членів Ради Безпеки перелічені наступні держави:

> «Китайська Республіка, Франція, **Союз Радянських Соціалістичних Республік**, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії та Сполучені Штати Америки»

Нинішня присутність уряду Російської Федерації в Раді Безпеки ООН – це наслідок обману, що здійснив Президент Російської Федерації Борис Єльцин.

Урядом Російської Федерації була винайдена формула в якій «Російська Федерація» – це нове ім'я «СРСР», а відтак «СРСР» продовжує засідати в ООН під новим ім'ям «Російська Федерація».

Про цю начебто "зміну назви" Президент Російської Федерації Борис Єльцин повідомив Генерального секретаря ООН – Хав'єра Переса де Куельяра, в своєму листі 24 грудня 1991 року.

В Раді Безпеки ООН в той час головував представник СРСР Юлій Воронцов, який оголосив лист Бориса Єльцина, змінив табличку «СРСР» на «Російська Федерація» та продовжив головувати в Раді Безпеки ООН, начебто представляючи той самий Радянський Союз під новою назвою.

Проте, насправді «Радянський Союз» не змінив свою назву на «Російська Федерація», а взагалі припинив своє існування, що було абсолютно чітко і недвозначно закріплено в Угоді про створення Співдружності Незалежних Держав («Біловезька угода») від 8 грудня 1991 року:
> «Союз РСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування»

В цій угоді також було зазначено:

> «З моменту підписання цієї Угоди на територіях держав, що її підписали, не допускається застосування норм третіх держав, у тому числі колишнього Союзу РСР»

«Біловезька угода» була ратифікована парламентами всіх країн-підписантів, в тому числі Україною та РСФСР.

25 грудня 1991 року РСФСР законом № 2094-I змінила свою назву на «Російська Федерація».

Отже «Російська Федерація» це нова назва РСФСР (Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки), а не СРСР (Союзу Радянських Соціалістичних Республік).

СРСР припинив своє існування в 1991 році.

Про це було достеменно відомо Президенту РСФСР Борису Єльцину, який власноруч підписав «Біловезьку угоду».
Цей факт дає Вам право однозначно стверджувати, що відправлення листа від 24 грудня 1991 року, до Генерального секретаря ООН, було умисним обманом ООН скоєним найвищою посадовою особою РСФСР, що є службовим підробленням, тобто кримінальним злочином.

В сьогоднішній ситуації, коли нинішнє керівництво Російської Федерації вчинило дії, які за міжнародним правом кваліфікуються як «злочин агресії» неможливо далі миритися з тим, що місце постійного члена Ради Безпеки ООН неправомірно посідають злочинці.

Нагадуємо Вам про прецедент, коли Генеральна Асамблея фактично визнала, що в Раді Безпеки, місце постійного члена, також досить довгий час (з 1949 по 1971 р.) неправомірно займали представники уряду Чан Кайші.
25 жовтня 1971 року, Генеральною асамблеєю ООН, була прийнята Резолюція #758 «Відновлення законних прав Китайської Народної Республіки в ООН»

Ця резолюція створила важливий правовий прецедент:
Генеральна Асамблея на підставі ст. 18 Статуту ООН двома третинами голосів має право вирішувати хто саме може представляти постійного члена Ради Безпеки в ООН.

Базуючись на цьому правовому преценденті, пропонуємо Вам внести на розгляд Генеральної Асамблеї проект резолюції, якою визнати, що уряд Російської Федерації не має права представляти СРСР в ООН, через те що СРСР припинив своє існування ще в 1991 році, а відтак в Раді Безпеки залишилось лише чотири постійних члени.

З огляду на вищевказані факти, пропонуємо Вам наступний текст проекту резолюції Генеральної Асамблеї, що базується на тексті вищезгаданої резолюції з питання Китаю:

--------------------------
Генеральна Асамблея,

Посилаючись на норми Статуту ООН та принципи міжнародного права, щодо правонаступності та континуїтету держав,

З урахуванням того, що Союз РСР як суб'єкт міжнародного права припинив своє існування, що було чітко і недвозначно констатовано Біловезькою Угодою 1991 року, ратифікованою парламентами держав-правонаступниць СРСР, включно з Російською Федерацією, і також продекларовано Алма-Атинськими протоколами 1991 року, та підтверджено Декларацією № 142-N Ради Республік Верховної Ради СРСР.
Визнаючи, що немає і не може бути держави продовжувача СРСР,

Визнаючи, що оскільки Союз РСР припинив існування, залишається лише чотири постійних члена Ради Безпеки ООН,

Вирішує негайно усунути представників Російської Федерації з місця Союзу РСР в ООН, яке вони неправомірно займають, а також з усіх пов'язаних організацій, включно з Радою Безпеки ООН,

Вирішує, що ця Резолюція не має зворотної сили, і сама по собі не тягне за собою анулювання або перегляд резолюцій Ради Безпеки, прийнятих на сьогоднішній день,

Проголошує бажання бачити Росію майбутнім членом ООН за умови, що в майбутньому вона виконає умови членства, передбачені Статутом ООН, у тому числі вимогу бути миролюбною державою.

--------------------------

Як і у випадку з Китаєм, ухвалення такої резолюції двома третинами голосів Генеральної Асамблеї ООН має наслідком негайне відсторонення представників, вказаного в резолюції уряду Російської Федерації від участі в роботі ООН, і не потребує додаткового ухвалення цього рішення Радою Безпеки ООН.

Звертаємо Вашу увагу, що заперечення права Генеральної Асамблеї вирішити це питання буде означати невизнання повноважень уряду Китайською Народної Республіки в ООН.

Після прийняття запропонованої резолюції, і, відповідно, усунення представників Російської Федерації з Ради Безпеки ООН та Військово-штабного комітету ООН, буде можливим поставити на розгляд Ради Безпеки питання про введення миротворчих сил ООН на границі України, та створення Радою Безпеки міжнародного трибуналу за схемою трибуналів по Руанді та колишній Югославії.