№22/163044-еп

Демобілізувати за бажанням мобілізованих військовослужбовців, які відслужили один рік

Автор (ініціатор): Водяний Антон Васильович
Дата оприлюднення: 05 вересня 2022
Враховуючи нову реальність російської повномасштабної агресії, невизначеність терміну остаточної перемоги, імовірне збереження російської загрози навіть після завершення війни, а також керуючись Конституцією України та принципом справедливості — необхідно обмежити термін мобілізації кожної окремої людини, а також гарантувати відстрочку від наступної мобілізації для людей, котрі відслужили встановлений термін.

Згідно зі статтею 24 та частиною 2 статті 64 Конституції України, навіть в умовах воєнного стану громадяни є рівними за своїми правами.
Натомість, нині виникла ситуація, коли, попри “загальну” мобілізацію, одні люди служать без відомих їм строків, тоді як інші не служать узагалі. Більш того, часто служать і зараз знову ті, хто й раніше не уникав військової служби — строкової, служби в особливий період тощо. Натомість, не служать зараз часто ті, хто й раніше не служив. Таким чином, одні люди віддають обов’язку значну частку свого життя, тоді як інші — нуль.
Це є порушенням ст. 24 та ч. 2 ст. 64 Конституції, а також загальних принципів справедливості та рівності перед законом.

Крім того, ситуація невизначеності термінів служби призводить до погіршення морально-психологічного стану військовослужбовців, а також потенційно до соціальної напруги між тими, хто служив і служить з одного боку — й тими, хто не служив і не служить, з іншого.
Слід особливо врахувати, що після початку повномасштабного російського вторгнення першими прийшли в армію добровольці й ті, хто не збирався ухилятися від повісток. Виходить, що держава та суспільство могли покластися на цих людей для свого захисту — натомість, ці люди, без чітко прописаних прав і термінів служби, наразі не можуть покластися на державу та суспільство.

Невизначеність і надто тривалі терміни відриву від родин можуть призводити до руйнації стосунків як між партнерами, так і між батьками й дітьми, до утворення вимушено неповних родин, а також до загальної деградації соціальних і професійних зв’язків мобілізованих на невизначений або надто тривалий термін. Крім того, колись неминуче виникне проблема пристосування назад до цивільного життя.
Деякі військовослужбовці також відчувають прискорене зношуваня організму, швидке погіршення загального стану здоров’я через стрес, непередбачуваність, зміну харчування, порушений графік сну, навантаження.

Ми усвідомлюємо необхідність ефективності армії в умовах війни. Водночас, не слід нехтувати принципом справедливості.
Більш того, періодична заміна військовослужбовців є очевидно кращою з точки зору довгострокової ефективності. Адже справді, не на словах “загальна” мобілізація, з чітко прописаними термінами служби та заміною одних мобілізованих іншими, дозволить в умовах постійної загрози підготувати більше людей, коли не виникатиме браку кадрів. Безумовно, дбати про підготовку заміни демобілізованих слід заздалегідь, і тому ця петиція з’явилася вже зараз.
Кожен, хто має справу з навантаженнями, знає, що легше розраховувати власні сили, знаючи принаймні приблизну точку фінішу.
На противагу, невизначеність терміну мобілізації або постійна мобілізація тих самих людей у довгостроковій перспективі може призвести до нестачі кадрів, а також до соціально-психологічних проблем як у суспільстві загалом (почуття дискримінованості або, навпаки, винятковості захисників), так і всередині армії (деморалізація, психологічні проблеми у військовослужбовців, почастішання випадків самовільного залишення частини тощо).
Не йдеться про збільшення кількості військовозобов’язаних — лише про рівномірний розподіл обов’язку між наявними військовозобов’язаними.

Зокрема, людина, що відслужила встановлений термін, повинна мати гарантовану відстрочку від наступної мобілізації — наприклад, залежно від реальної кількості військовозобов’язаних та необхідної в даний період кількості людей в армії, це може бути п’ять років гарантованої відстрочки після року служби. Натомість, уже раніше, з 2014 року, бували ситуації, коли тих самих людей могли мобілізувати на нове коло через лічені місяці. Це економія ресурсів у першу чергу військкоматів, яким так простіше — але несправедливість і нехтування довгостроковою підготовкою нових кадрів.
Звісно, всі відстрочки та підстави звільнення від військової служби повинні зберігатись — як і можливість залитися на триваліший термін за власним бажанням і/або можливість підписати контракт.

Висновок

На противагу соціально-психологічним проблемам, несправедливості та довгостроковому нищенню ефективності армії через надексплуатацію незначної частини військовозобов’язаних — рівномірний розподіл військового обов’язку між усіма військовозобов’язаними дозволить поширити відчуття держави як справді спільної справи, а також запобігти виникненню окремого прошарку або дискримінованих “закріпачених” на невизначений час “рекрутів” — або ж, у довгостроковій перспективі, навпаки, “аристократії” військових.
Обидва цих крайніх варіанти є неприйнятними для демократичної держави, в тому числі в умовах війни та/або подальшої воєнної загрози. Демократична держава, в якій люди рівні перед законом, повинна передбачати рівномірність як прав, так і розподілу обов’язків.
Враховуючи вищезазначене, пропонуємо чітко прописати почерговість проходження військової служби, обмежити термін служби за мобілізацією в один рік, а також гарантувати відстрочку для тих, хто відслужив цей термін і демобілізований, на визначений час, але не менше п’яти років — залежно від необхідного в певний період розміру армії та загального числа наявних військовозобов’язаних.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Русу Вероніка Іванівна
29 вересня 2022
2.
Сидоровський Олександр Петрович
29 вересня 2022
3.
Кісельова Юлія Борисівна
29 вересня 2022
4.
Яришкін Олексій Віталійович
29 вересня 2022
5.
Бірюков Тимур Ігорович
29 вересня 2022
6.
Богдан Вадим Олегович
29 вересня 2022
7.
Донець Марина Іванівна
29 вересня 2022
8.
Несміянов Максим Григорович
29 вересня 2022
9.
Пономаренко Марія Богданівна
29 вересня 2022
10.
Носуліч Галина Андріївна
29 вересня 2022
11.
Савченко Наталія Олександрівна
29 вересня 2022
12.
Власов Сергій Сергійович
29 вересня 2022
13.
Ніколаєнко Дарина Юріївна
29 вересня 2022
14.
Пічахчі Поліна Михайлівна
29 вересня 2022
15.
Мороховець Олександр Володимирович
29 вересня 2022
16.
Яроцька Василина Богданівна
29 вересня 2022
17.
Саюн Яна Русланівна
29 вересня 2022
18.
Есаулов Сергій Валерійович
29 вересня 2022
19.
Вайдич Людмила Федорівна
29 вересня 2022
20.
Богданец Сніжана Миколаївна
29 вересня 2022
21.
Чубак Оксана Ярославівна
29 вересня 2022
22.
Іващенко Станіслав Костянтинович
29 вересня 2022
23.
Сидоренко Ірина Володимирівна
29 вересня 2022
24.
Шулик Юрій Іванович
29 вересня 2022
25.
Козіцка Ірина Миколаївна
29 вересня 2022
26.
Вайдич Мирослава Іванівна
29 вересня 2022
27.
Пичахчі Єгор Михайлович
29 вересня 2022
28.
Крамар Євгенія Вікторівна
29 вересня 2022
29.
Кузло Роксолана Ярославівна
29 вересня 2022
30.
Бугайова Ірина Василівна
29 вересня 2022
4390
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 67 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.