ПРО НАКЛАДЕННЯ ВЕТО НА ПРИЙНЯТИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ №7719 «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗУ «ПРО ФІЗИЧНУ КУЛЬТУРУ І СПОРТ», ЯКИЙ ЗАБОРОНЯЄ НАЦІОНАЛЬНИМ АСОЦІАЦІЯМ ТА ЛІГАМ РОЗПОРЯДЖАТИСЯ МЕДІАПРАВАМИ.

6 вересня 2022 року депутати Верховної Ради України прийняли зміни до Закону «Про фізичну культуру і спорт». Суть події – змінити та додати нову термінологію, відповідно до якої суб’єкти спорту мають отримати право на трансляції спортивних змагань. До ухвалення цього рішення права належали організатору змагань.
Ініціювали поправку 5 футбольних клубів Української Прем’єр-ліги, які відмовились від контракту на централізований маркетинг з іноземною компанією і транслюють свої матчі на телеканалі «2+2». Відверто лобістське рішення, ухвалене в інтересах приватних футбольних клубів і приватного ТВ-каналу, поширюється взагалі на весь український спорт і руйнує фундаментальні принципи солідарної системи в спорті.
З урахуванням змін, права на продаж ТВ-трансляцій переходять від організаторів змагань учасникам. Це руйнує ідею колективного продажу та фундаментальний принцип солідарності, закладений в основу європейської моделі спорту. Великі приватні клуби отримають усе, а малі клуби залишаться ні з чим.
У той час, коли Україна отримує статус кандидата на членство у Євросоюзі, що є мрією вже не одного покоління українців, але передбачає ще й складний шлях змін законодавства та державних політик, під час війни Верховна Рада за суперечливих обставин, більшістю, протягом одного дня голосує за зміни, які кардинально суперечать ідеї моделі спортивного адміністрування. Також звертаю увагу, що зміни здійснюються не в інтересах спорту та його розвитку, а в інтересах вузької групи приватних осіб.
Це зміна до основного Закону, який регулює весь український спорт, і наслідки відчує бюджет України, коли знову всі витрати перекладуть на держбюджет.
Якщо називати речі своїми іменами, це абсолютний саботаж професійного спорту в Україні, оскільки реалізація передбаченої законопроектом схеми не те щоб нераціональна – вона просто неможлива: не буде жодного єдиного офіційного транслятора, а будуть тисячі окремих «організаторів заходів», кожен з яких показуватиме свої матчі де захоче і як захоче (платно чи безкоштовно). Це цілковитий регрес національного спорту в часи анархії та «спортивної феодальної роздробленості».
У всьому світі та на всіх рівнях медіа-права належать організаторам змагань – відповідним спортивним асоціаціям (федераціям). Так, у футболі права на Лігу чемпіонів УЄФА, Лігу Європи УЄФА та Лігу конференцій УЄФА, а також Чемпіонат Європи з футболу належать УЄФА (а не клубам-господарям матчів та не збірним-господарям матчів). Суть та сенс створення Англійської Прем'єр-Ліги та інших національних ліг – в інтеграції та дистрибуції медіа-прав на матчі та подальшому розподілі прибутку між клубами-учасниками Ліги. Лобісти ж законопроекту № 7719 намагаються зруйнувати нормальну модель функціонування професійного спорту у своїх особистих інтересах.
В футболі і в інших видах спорту комерційні (медіа) права на змагання та окремі заходи в рамках змагань не можуть належати клубам-господарям (організаторам конкретного заходу). Це суперечить міжнародному спортивному законодавству, статутам міжнародних федерацій (асоціацій), членами яких ми також є, та самій природі медіа-прав на змагання. Організатор змагання (відповідна федерація, асоціація) забезпечує організацію та проведення відповідних чемпіонатів та інших великих турнірів, зокрема, шляхом залучення спонсорів таких чемпіонатів (турнірів), продажу медіа-прав на трансляцію спортивних видовищ. За рахунок цього власне і проводяться ці змагання, у такий спосіб функціонує великий спорт. Якщо всі права належатимуть організатором конкретного матчу (заходу), то жоден бренд не зацікавить бути «спонсором одного матчу» та домовлятися із сотнею учасників змагань на передачу йому прав на трансляції.
Враховуючи вищенаведене, прошу Вас ветувати законопроект № 7719 «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру та спорт».
Слава Україні!