У часи максимального єднання українського народу на тлі Революції Гідності та початку російсько-української війни, політику Геннадія Труханова складно назвати проукраїнською або ж опозиційною до російського вторгнення. Навпаки, наративи, які просувалися мером Одеси, дуже нагадували тези російської пропаганди. Наприклад, у 2014 році його риторика зводилася до того, що будь-які протести в Одесі це екстремізм, а протестуючі є пособниками фашизму.
До того ж, Генадій Труханов активно демонструє свою лояльність до загарбників, а саме:
-саботує демонтаж пам’ятника Олександру Суворову (який встановлено за його ініціативи) та пам'ятника російській імператорці Катерині II (котра знищила Запорізьку Січ, запровадила кріпацтво та винищувала українську мову і культуру), який протягом 2017–2019 років був визнаний судами усіх рівнів незаконним, та ініціатива на демонтаж яких, поступила від народу України, та в першу чергу від самих одеситів;
-щоб уникнути необхідності демонтажу, проросійські сили і сам Труханов розпочали поширювати дезинформаційні тези про «заснування міста та спільну історію»;
-виступав за компроміси з окупантами з питання Криму (в інтерв'ю італійському виданню "Corriere della Sera"), і це на сьомому місяці війни;
-висловлював тезу що "Путін не хоче бомбити Одесу" все в тому ж інтерв'ю, на тому ж сьомому місяці війни, на час, в який в Одесі було зафіксовано не один "прильот" та смерть із-за кривавої агресії росії
-тричі намагався повернути Одесі комуністичні назви та прибрати назви на честь бійців полку «Азов» та інших загиблих воїнів;
Генадій Труханов зовсім не сприяє декомунізації України, навпаки, складається враження, ніби він сумує за "советским союзом", а деколи навіть підіграє країні-агресору, вкидуючи тези співзвучні з проросійськими. Міський голова давно має репутацію людини, яка була обвинувачена у справах про створення злочинної організації, розкраданні бюджету та нападі на проукраїнських активістів. Звісно, згідно статті 17 кримінального процесуального кодекса України, в Україні діє презумпція невинуватості, але ці справи не отримали належного розслідування, що теж є окремим показником, але навіть якби це було не так, я вважаю важливою репутацію (що достатньо сумісна з дійсно зафіксованими діями) людини, яка займає посаду мера українського міста, особливо під час повномасштабного нападу зі сторони росії.
Підкреслю, що мер Одеси має доступ до планів оборони міста. Особисто я, висловлюю обґрунтовану недовіру Генадію Труханову як меру Одеси, міста, в якому я живу.