Родина загиблого Садовніка Тараса Ігоровича хоче, щоб іхній син (посмертно) був удостоєний звання Герой України.

Садовнік Тарас Ігорович народився 27.08.1998р.  у  м. Хмельницький, де і проживав.
У 2005р пішов у перший клас Хмельницького  НВК№ 4,  де і здобув  повну середню освіту в  2016р.  За роки навчання проявив себе  як старанний, відповідальний, цілеспрямований учень. Завжди допомагав друзям та однокласникам, брав активну участь у спортивному житті школи, особливо йому подобалася  навчально-військова підготовка.
Користувався авторитетом серед однолітків, молодших себе та вчителів, які згадують, що із його обличчя ніколи не зникала посмішка.
Полюбляв подорожувати та мріяв побувати в різних куточках України, що неодноразово робив із товаришами та учителями школи.
Зважаючи на події в Україні, прийняв рішення присвятити своє життя військовій справі та продовжити навчання у вищому військовому закладі. Одразу після закінчення школи подав документи на вступ до академії прикордонних військ України в м. Хмельницький. Спроба була невдалою, тому Тарас одразу подав документи до міського військового комісаріату для проходження військової служби за контрактом.
Починаючи з жовтня 2016р, став військовослужбовцем Збройних Сил України за контрактом у військовій частині А3215. У грудні 2016р виїхав для виконання бойових завдань у зону проведення АТО. Перший бойовий досвід отримав у лютому 2017р.
У березні 2017р подав документи на вступ до академії сухопутних військ       ім. П.Сагайдачного. У липні 2017р був зарахований курсантом першого курсу факультету бойового застосування військ (піхота). Повний курс навчання закінчив у червні 2021р, а далі був направлений  на  проходження військової служби у військову частину А1008 м. Володимир (14-а ОМБР), де і служив до повномасштабного вторгнення  Росії на територію України, тобто до 24.02.2022р.
Перше бойове зіткнення з окупантами було зранку 24 лютого на теренах Київської області. Підрозділ Тараса з маршу, вступивши в бій , зупинив просування броньованої колони противника, а згодом і зовсім розгромив її.  Під час цього бою лейтенант Садовнік Т.І. , командуючи механізованим взводом свого батальйону, особисто знищив танк та два БТР росіян.
Після 24.02 підрозділ Садовніка Т.І. постійно пересувався  північно-західною  територією Київської області , стримуючи просування броньованих колон росіян, які заходили з території Білорусії. Тарас та його підрозділ брали найактивнішу участь у звільнені таких міст: Бородянка, Макарів. Під час цих подій лейтенант Садовнік неодноразово рятував поранених побратимів з підбитої та пошкодженої техніки, особисто витягував лейтенанта Віталія Сапіло з палаючого від   авіа удару танка.  Згодом Віталію Сапіло було присвоєно звання Герой України (посмертно).
У середині березня  підрозділ Садовніка Т.І. був перекинутий на південний напрямок у Миколаївську область. У районі населенного пункту Березнєгуватого Миколаївської області Баштанського району при проведенні бойових дій  Тарас отримав поранення середньої тяжкості.
У червні 2022року наказом ГШ України йому присвоєно військове звання «старший лейтенант ЗСУ».
Пройшовши курс лікування та реабілітації у медичних закладах МОЗУ, повернувся в підрозділ для подальшого проходження служби. У серпні 2022 року разом зі своїм підрозділом стримував просування російської навали на Бахмутському напрямку, де неодноразово доводив силу і міць Збройних Сил України в протистоянні російській орді. У тяжких боях підрозділ старшого лейтенанта Садовніка Т.І. з честю та гідністю виконав наказ щодо захисту своєї ділянки фронту.
У кінці серпня 2022р підрозділ старшого лейтенанта Садовніка був перекинутий на Харківський напрямок, у  с. Коробочкине Чугуїського району. У перший день наступу на Куп’янському напрямку старший лейтенант Садовнік разом з групою розвідників висунувся в напрямку с. Залізничне та попав у засідку.  Незважаючи на втрати серед побратимів, група прийняла бій. Перешкодою наближати перемогу і виконувати наказ командування не стало навіть поранення Тараса. На жаль, під час запеклого бою вся група загинула, але їхній вчинок  дав змогу основним силам бригади продовжити наступ у напрямку м.Куп‘янськ
Родина загиблого Садовніка Тараса Ігоровича хоче, щоб іхній син (посмертно) був удостоєний звання Герой України.
Звертаємося до всіх, хто знав Тараса, до всіх небайдужих до долі України громадян, аби ця інформація не залишилася поза увагою нашої влади.
Віримо, що Герої, які поклали заради України найцінніше – життя- назавжди будуть жити у пам’яті людській.