Просимо Президента України звернути увагу та вжити заходів щодо ситуації з поверненням до військової служби поранених солдатів.
Наразі шпиталі по всій країні надають допомогу солдатам, що отримали поранення на фронті різної важкості. Проте ситуація складається таким чином, що навіть при важких пораненнях та небоєздатності поранених лікарі визначають стан пацієнтів як задовільний, а командування частин відправляє їх знову до військової частини та на фронт.
Таким чином на фронт потрапляють навіть чоловіків, які мають незагоєні рани, нестерпний біль, часткову втрату зору, слуху та здатності вільно пересуватися. Більшість військовослужбовців при цьому вступили добровільно до лав Збройних сил України, не маючи військового досвіду та відповідної освіти, мали суто цивільні професії. З початку своєї служби більшість з них провели декілька місяців в польових умовах, виконували бойові завдання, не маючи відпустки. Рівень фізичного та психологічного виснаження таких бійців надвеликий.
Повернення до військової служби пораненого бійця в важкому фізичному та психологічному стані є критичним для життя людини та неефективним для військової частини та армії в цілому. Кожен поранений боєць – це додаткове навантаження на військових медиків, додаткове постачання медикаментів на фронт та тягар для побратимів. Це зниження боєздатності та морального духу частини.
Поранена людина, що має отримати належну допомогу та в подальшому повернутись до мирного життя, працювати, утримувати сім’ю та приносити користь економіці, натомість втрачає шанс на нормальне інтегрування у суспільство. А суспільство ризикує отримати непрацездатних чоловіків, які потребуватимуть додаткового догляду та стануть тягарем для медичної системи та економіки.
Наполегливо просимо дозволити пораненим бійцям залишатись у шпиталі або на домашньому лікуванні до повного відновлення фізичної форми та надати право звільнитися з військової служби по причині отримання поранення.