Декриміналізація наркотичних речовин за прикладом Португалії з метою збереження прав людини, звільнення поліції для дісно важливих справ та створення надії для наркозалежних.

Я хочу звернутися до президента з проханням часткової декриміналізації наркотичних речовин.

"За даними Бюро кримінальної статистики США (BJS), щороку чверть насильницьких злочинів (майже три мільйони) пов’язані саме з уживанням алкоголю. Крім того, хоча близько половини ув'язнених мають психічні розлади внаслідок зловживання наркотиками, менше 20% їх отримували лікування. Згідно зі статистикою Австралійського інституту кримінології, 29% усіх злочинів пов’язані саме з алкоголем. Попри це, і в Україні, і в більшості країн світу алкоголь усе ще є легальним і його зберігання не карається законом.

Статистика Генпрокуратури України свідчить, що лише 5% людей, які скоювали злочин у стані сп’яніння, вживали саме наркотики. Так, із вересня по грудень 2020 року було зафіксовано 955 випадків домашнього насильства, пов’язаних із вживанням алкоголю, і лише три випадки — наркотиків; 526 умисних тяжких тілесних ушкоджень було завдано у стані алкогольного сп’яніння, і лише два — у стані наркотичного."

То чому алкоголь продається усіди і всім, і за нього вас не саджають, але наприклад за маріхуану, від якої ще ніхто не вмер та не навіть думки не було про агресію - позбавлення волі?
Наразі можна відкупитись грошима на місці, тому мабуть це комусь вигідно. Мабуть поліції при теперешніх законах легше відбирати останні гроші у наркозалежних та сприяти їх знищенню як індівідумів, ніж шукати вбивць, гвлтівників, крадіїв. Українська поліція бореться не з наркомафією, а з наркозалежними.
Також наркозалежних чомусь приписують до психічно хворих, хоча проблема у обміні речовин в організмі і це суто фізична проблема з одного боку, а психологічна - з іншого (відсутність альтернативи). Але це вирішується психологом, а не ув'язненням.

"Факт №1. Репресивна наркополітика і покарання наркозалежних — не ефективні.
Останні дослідження Національного інституту США з питань зловживання наркотиками свідчать, що людей, які мають проблеми з психоактивними речовинами, не треба карати. Їм потрібно допомогти як у питаннях здоров’я, так і в соціальних аспектах. Ув'язнення людей за наркоспоживання вважають наслідком несправедливих законів про наркотики та культурою репресивного покарання, яке не знижує ризиків і не зменшує соціальних проблем.
Факт №2. Примусове лікування та реабілітація поширені в Україні, проте мають негативні наслідки.
Держава не регулює діяльності приватних реабілітаційних центрів, яка насправді небезпечна, пов’язана з насильством, катуваннями, порушенням прав людини. Крім того, така примусова реабілітація підвищує ризик смертності наркозалежних."

Можна подивитися на приклад Португалії:

"2001 рік став для Португалії вирішальним. Кінець XX століття країна зустріла поміж світових лідерів за кількістю ВІЛ-інфікованих голкових наркоманів. Тут реєстрували 2000 нових інфікувань щороку при населенні 10 млн осіб. Майже 1% мешканців мали залежність від героїну, а країна була серед антилідерів ЄС за смертями від СНІДу та злочинами, пов’язаними з наркотиками.
2001 року Португалія стала першою країною у світі, що декриміналізувала використання всіх наркотиків та почала лікувати наркоманів як хворих людей, а не злочинців.

Політика Португалії ґрунтується на трьох головних принципах:

-не буває слабких або сильних наркотиків, буває тільки здорове і нездорове ставлення до наркотиків;

-за хворобливим потягом до наркотиків часто стоять неблагополучні стосунки з близькими, з довколишнім світом і з самими собою;

-викорінення всіх наркотиків неможливе.

Декриміналізація передбачає зняття кримінальної відповідальності за зберігання будь-якої забороненої наркотичної речовини, за умови, що ви маєте не більше десятиденної кількості доз на одну особу.
Якщо ж ця кількість вища, то людину відправляють на комісію. Це робить поліція, котра фіксує дані порушника, а потім передає їх до відділу комісій, де й починається адміністративний процес.
Також по всій Португалії працюють десятки державних центрів із надання допомоги наркозалежним, детоксикації та психологічної реабілітації. З 1977 року функціонують центри замісної терапії. Три регіональні програми відновлення допомагають колишнім наркоманам регулярними тренінгами, пошуком роботи і житла."

"Останні світові тенденції свідчать, що ряд країн декриміналізують деякі наркотичні речовини. Фактично, скасовують кримінальну відповідальність за зберігання невеликої кількості без мети збуту: зазвичай це кількість, яка потрібна людині на десять днів особистого вживання.
Жорсткий підхід до наркоспоживачів — програшна тактика, яка не впливає на першопричину споживання й не вирішує цієї соціальної проблеми."