Укріплення позицій української культури у світі - це багаторівневий та довготривалий процес. Він виявляється у розриві штучних культурних зв'язків насаджених царською/радянською Росією та чіткою позицією з приводу правдивого походження всесвітньовідомих митців, які були народжені на українській землі.
Національна музична академія України - провідний науковий та культурний осередок, розташований в центрі столиці, на Майдані Незалежності. Факт того, шо академія досі носить ім'я російського композитора Чайковського, це відвертий плювок у бік самостійності української культури, а будь-які спроби виправдати це різноманітними міфами - черговий прояв комплексу меншовартості. Належність геніального російського композитора Петра Чайковського до української культури відверто "притягнена за вуха". "Українськість" його окремих творів не маніфестує "обережну" боротьбу з московським імеріалізмом, продиктовану походженням митця (українця на чверть), а радше є звичайним композиторським прийомом – запозичення виняткових зразків народного мелосу, якими повниться Україна. Нагадаємо, що, подібно до Чайковського, українські мелодії використовувалися Бетховеном, Гершвіном та Хачатуряном та низкою інших талановитих композиторів.
Сприяння Чайковського становленню та розвитку Київської консерваторії нічим не підтверджене. До прикладу, такі діячі як Рубінштейн, Глазунов та Рахманінов доклали до цього значно більше зусиль, які, до того ж, були задокументовані. Присвоєння імені Чайковського консерваторії на честь 100-ї річниці з дня його народження було продуманим кроком радянського керівництва і несло за собою тільки закріплення статусу "старшого брата" Московії в культурній площині України, адже ім'я Чайковського у світі міцно асоціюється саме з Росією. І як результат цього, академію нерідко помилково вважають філіалом однойменної московської консерваторії.
На противагу цьому, пропонується присвоїти академії ім'я її вихованця, Володимира Горовиця – одного з найвидатніших піаністів у світовій історії. Володимир Горовиць – славетна постать у світовому виконавському пантеоні, яка нічим не поступається Чайковському у його композиторському надбанні. Визначний музикант, навчався у київському музичному училищі (клас Володимира Пухальського) та у київській консерваторії (теперішній НМАУ) у класі ректора Фелікса Блуменфельда.
Після еміграції, митцю неодноразово погрожувала радянська влада, згодом батько й брат Володимира Горовиця загинули в концтаборах СРСР.
Позиція видатного піаніста чітка – Володимир Самійлович ніколи не приховував свого єврейсько-українського походження і неодноразово наголошував, що "він з України". З любов'ю згадував часи дитинства та юності, які провів у Києві. Слава митця шириться світом досі, його називають "останнім романтиком XX століття", ставлячи в один ряд з Ференцом Лістом та Сергієм Рахманіновим.
Перейменування консерваторії підсилить престиж академії та нарешті надасть українського звучання імені, навіки викарбуваному у світовій історії. Це вкотре підтвердить, що Україна та її культура – поліетнічні.